МАКРОЕКОНОМІЧНІ КРИТЕРІЇ ЧЛЕНСТВА В ЄС
План
1. Економічна інтеграція в Європі
2. Копенгагенські критерії
3. Маастрихтські критерії
4. Пакт про стабільність і зростання
5. Етапи валютної інтеграції
Список літератури
1. Економічна інтеграція в Європі
Останні три десятиріччя кінця ХХ початку ХХІ сс. характеризуються значними змінами світогосподарських зв’язків, прискоренням глобалізаційних процесів, інтеграцією практично всіх сфер життя суспільства, прогресуючою науково-технічною революцією у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій, ефективністю нових форм економічних відносин. У сучасній міжнародній економіці глобалізація робить усі країни залежними від світових ринків товарів, капіталів і послуг, звідки їхній відтворювальний процес, який дедалі менше залежить від національних умов, отримує як стимули, так і шоки, що змінюють його перебіг. Не дивно, що від успіхів або поразок у розвитку інтеграційних зв’язків залежать нині і темпи, і характер розвитку більшості країн . Загальносвітові тенденції розвитку сучасної економіки полягають у постійному зростанні та інтернаціоналізації.
Процеси глобалізації призвели до часткової втрати суверенітету держав, перенесення функцій, які зачіпають інтереси суб’єктів соціально-економічної діяльності, в наднаціональні органи (Рада безпеки ООН, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світова організація торгівлі (СОТ) тощо). Такі ж самі процеси відбуваються і в регіональних союзах (Європейський Союз) та об’єднаннях (НАФТА, АСЕАН, ЄЕП). Європейська економіка розвивається як складова частина світової економіки і тому на неї впливають загальноекономічні процеси, які відбуваються у світовій економіці.
Суттєвої своєрідності європейській економіці надало запровадження в 1999 р. безготівкового, а в 2002 р. – готівкового обігу євро. Це створило нові можливості для позичальників. Якщо ще в 1998 р. 70% облігацій, що їх випускали на «нових ринках», були деноміновані в доларах США, то в 2000 р. майже половину облігацій випущено в євро. ЄС не є простим конгломератом економік країн, що входять у цей союз. Це органічно інтегроване об’єднання держав у політичному, економічному, юридичному1, соціальному та інших аспектах.
Критерії повноправної участі країни в фінансово-економічних інститутах ЄС мають дворівневу структуру і умовно розподіляються на першу та другу категорії, які відповідно мають назву Копенгагенських і Маастрихтських критеріїв. Ці категорії відповідають етапам інтеграції країни до ЄС. До першої категорії критеріїв відноситься ряд конкретних і безумовних вимог до кандидатів, які, як правило, не мають ніякого чи майже ніякого вибору щодо їх дотримання. Для того, щоб набути повноправного членства в ЄС необхідно відповідати Копенгагенським критеріям членства в ЄС.
Друга категорія критеріїв включає більш широку сукупність умов, керівних принципів та очікувань, передусім у формі мінімальних вимог; країни-кандидати зберігають певну можливість вибору своєї позиції до (і після) вступу. Основними прикладами критеріїв першої категорії є єдиний зовнішній тариф і пов’язані з ним вимоги, які ставляться до митного союзу і повної відкритості рахунку операцій з капіталом. У кожному випадку, якщо деякі послаблення і можуть припускатися, вони із значною вірогідністю будуть дуже обмеженими і за масштабами, і за тривалістю.
Основна увага при вступі до ЄС приділяється ступеню відповідності країни-кандидата зазначеним критеріям членства в ЄС і з чим буде пов’язаний перехід до повного їх дотримання. ............