Міністерство освіти і науки України
Житомирський державний технологічний університет
Кафедра гуманітарних наук
РЕФЕРАТ
до складання кандидатського мінімуму з філософії
на тему: „Політична філософія Платона”
Виконав:
Перевірив
Житомир
План
Вступ
1. Життєвий шлях Платона. Передумови формування його політичної філософії
1.1 Платон до зустрічі з Сократом
1.2 Сократ – вчитель Платона
1.3 Погляди Платона в період розпаду грецького класичного полісу
2. Періоди творчості та основні роботи
3. Основи політичної філософії
3.1 Філософія держави
3.1.1 Мета і задачі платонівської держави
3.1.2 Типи держав за Платоном
3.1.3 Основи „ідеальної” держави
3.1.4 Друга за досконалістю держава
3.1.5 Виховання стражів та правителів
3.2 Філософія права
3.3 Філософія політики
4. Трагедія життя та філософської думки
Література
Вступ
Ім'я Платона є не просто відомим, значним або видатним. Тонкими та міцними нитками філософія Платона пронизує не тільки світову філософію, але й світову культуру. У європейській історії після Платона ще не було ні одного століття, коли не сперечалися б про Платона, то непомірно його вихваляючи, то всіляко його принижуючи в будь-якому відношенні: історико-релігійному, історико-літературному, історичному або соціологічному.
Світові релігії, які виникли після Платона, намагалися перетягнути його на свій бік, обґрунтовуючи з його допомогою своє віровчення і нерідко досягаючи в цьому успіху. Але цей засновник віровчень часто опинявся також і їх підступним ворогом. Адже платонізм у своїй основі все ж таки язичницьке вчення. Наступали моменти в історії, коли платонізм раптом повставав грізною силою проти монотеїстичного віровчення і під його ударами починали хитатися і падати ті самі богословські системи, самим вірним союзником яких раніше здавався Платон.
1. Життєвий шлях Платона. Передумови формування його політичної філософії
1.1 Платон до зустрічі з Сократом
Спробуємо сказати про життя і творчість Платона те, що представляється критично точним або хоча б певною мірою достовірним.
Багато сперечалися насамперед щодо дати життя Платона, хоча суперечки ці і стосувалися можливих уточнень в межах трьох або чотирьох років. В результаті вивчення численних джерел найбільш достовірними датами його життя представляються 427 – 347 рр. до н. е.
За батьківською лінією Платон був не просто високого походження, а віддаленим нащадком останнього аттичного царя Кодра. Якщо брати до уваги літературну спадщину Платона, то його царське походження, вочевидь, наклало на неї свій відбиток. Правда, в Аттиці в другій половині V ст. до н. е. царі навряд чи мали яке-небудь визнання, так що мова може йти тільки про самосвідомість Платона і його інтимне самопочуття. Платон назавжди зберіг презирство до всякої торгівлі, до погоні за баришем, до непомірного поширення рабовласництва, точніше сказати, до всього того, що на рубежі V і IV ст. до н. е. значною мірою стало характерним для аттичної демократії. Адже саме в цю пору аттична демократія вела грабіжницькі війни, прагнула до збільшення кількості рабів, експлуатувала своїх братів по крові, греків, і висмоктувала бариші з колоній. ............
