ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
1. Теоретичні основи обліку витрат та калькуляції собівартості продукції 5
1.1. Економічний зміст витрат на виробництво і загальні принципи їх обліку 5
1.2. Організація первинного і зведеного обліку витрат і виходу продукції 5
1.3. Синтетичний і аналітичний облік витрат і виходу овочевої продукції 5
1.4. Загальні положення і методика обчислення собівартості овочів відкритого ґрунту. 5
2. Аналіз ефективності і облік витрат на виробництво овочів відкритого ґрунту 5
2.1. Організаційно–економічна характеристика господарства. 5
2.2. Аналіз обсягів виробництва та факторів, що на нього впливають. 5
2.3. Аналіз динаміки і структури собівартості виробництва овочів відкритого ґрунту. 5
2.4. Облік витрат на виробництво і обчислення собівартості овочів відкритого ґрунту В. 5
3. Удосконалення обліку витрат виробництва калькуляції собівартості продукції рослинництва та шляхи її зниження. 5
3.1. Вдосконалення обліку витрат та калькулювання собівартості овочів відкритого ґрунту. 5
3.2. Постановка задачі й інформаційна модель. 5
3.3. Шляхи зниження собівартості продукції і підвищення ефективності виробництва. 5
4. Безпека життєдіяльності 5
5. Правове забезпечення. 5
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 5
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.. 5
Додатки.. 5
ВСТУП Овочівництво – один з важливих пріоритетів у розвитку агропромислового комплексу України. Вирощування овочів відкритого ґрунту належить до стратегічних галузей сільськогосподарського виробництва, яка характеризується високою економічною ефективністю порівняно з іншими.
Овочі – високоінтенсивна культура, вирощування якої сприяє підвищенню продуктивності орних земель, разом з тим вона має важливе соціальне значення для сільськогосподарських товаровиробників, забезпечуючи одержання високих доходів.
Овочі належить до важливих продуктів харчування жителів переважної більшості країн світу, що зумовлюється їх високою калорійністю, споживчою цінністю та особливими смаковими якостями. Але останнім часом площі під овочевими культурами набули тенденції до поступового скорочення при деякому підвищенні урожайності і зниженні виходу овочів при переробці сировини. Валові збори цієї культури, а також обсяг виробництва овочів скоротилися. До цього додались негативні наслідки розриву традиційних економічних зв’язків з Росією, Білорусією, Казахстаном, країнами Балтійського регіону, що призвело до втрати Україною важливих джерел поповнення сировинних ресурсів для виробництва фосфорних і калійних мінеральних добрив, а також виготовлення технологічного обладнання для заміни зношеного та модернізації розширення виробничих потужностей овочевої промисловості. В останні роки виникли значні ускладнення у фінансовому стані сільськогосподарських товаровиробників, що переросли у глибоку фінансову кризу, погіршивши і до того складну ситуацію із оновленням ресурсного потенціалу, особливо відтворенням технічних ресурсів.
Таким чином, овочеве виробництво в Україні перетворилось із експортно-стратегічної галузі економіки в дотаційну, що привело до реальної загрози щодо забезпечення власних потреб країни цим важливим продуктом харчування.
Стратегічною метою розвитку овочевого виробництва є повне самозабезпечення країни овочами в обсягах, необхідних для безпосереднього споживання населенням, забезпечення харчових галузей, які використовують овочі як сировину, достатність резерву, в тому числі для збільшення обсягів зовнішньої торгівлі. ............
