АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ

Ефективне використання фінансових ресурсів визначається їх оборотністю. Термін «оборотний капітал» (на українських підприємствах вживають термін «оборотні кошти») застосовується щодо поточних активів підприємства.

У практиці планування, обліку та аналізу оборотний капітал поділяють за такими ознаками:

1. За функціональним призначенням в процесі виробництва: оборотні фонди та фонди обігу.

До оборотних фондів належать виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів.

Фонди обігу — це готова продукція, товари, грошові кошти та їх еквіваленти, розрахунки з підприємствами та організаціями.

Такий поділ оборотного капіталу необхідний для окремого аналізу часу перебування оборотного капіталу в процесі виробництва та обігу.

2. За практикою контролю, планування та управління: нормовані та ненормовані оборотні кошти.

На підприємстві можуть бути встановлені норми на виробничі запаси, готову продукцію, товари.

3. За джерелом формування оборотного капіталу: власний і позиковий оборотний капітали.

Величина власного оборотного капіталу визначається як різниця між розділом II активу балансу і розділом IV пасиву балансу.

Позиковий оборотний капітал формується у вигляді банківських кредитів, а також кредиторської заборгованості, він надається підприємству в тимчасове використання.

4. За ліквідністю (швидкістю перетворення на грошові кошти): найліквідніші активи; активи, що швидко реалізуються; активи, що повільно реалізуються; активи, що важко реалізуються.

5. За рівнем ризику вкладання капіталу: оборотний капітал з мінімальним, невеликим, середнім і високим ризиками вкладання.

Оборотний капітал з мінімальним ризиком вкладання — це грошові кошти, короткострокові фінансові вкладання. Оборотний капітал з невеликим ризиком вкладання — дебіторська заборгованість (крім сумнівної), виробничі запаси (крім залежаних), залишки готової продукції і товарів (крім тих, що не користуються попитом). Оборотний капітал із середнім ризиком вкладання — МШП, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів. Оборотний капітал з високим ризиком вкладання — сумнівна дебіторська заборгованість, залежані виробничі запаси, готова продукція і товари, що не користуються попитом.

6. За матеріально-майновим станом: предмети праці (сировина, матеріали, паливо тощо), готова продукція, товари, грошові кошти і кошти у розрахунках.

Основні джерела формування оборотних коштів поділяються на:

• Власні джерела — це статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, що вкладається, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, цільове фінансування (валюта балансу — всього за розділами II, III, IV, V пасиву балансу; всього за розділом І).

• Позичені кошти, якими можуть бути: довгострокові кредити банків, інші довгострокові фінансові зобов'язання, короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями та ін.

Відомо, що під впливом цілої низки об'єктивних причин (інфляція, зростання обсягів виробництва) у підприємства виникає додаткова потреба в оборотних коштах, тому підприємство використовує позичені кошти: банківські та комерційні кредити, облігаційні займи. ............