сучасне суспільство поступово втрачає характеристики індустріального ладу і набуває нових ознак, характерних для якісно нового постіндустріального соціуму.

основна відмінність постіндустріального виробництва - це застосування новітніх технологій та відповідне зменшення питомої ваги таких традиційних ресурсів, як земля, праця та капітал у собівартості продукції при збільшенні рівня використання нетипових для індустріальної системи ресурсів - інформації, знань та компетентності.

Як зазначалось вище, інформація, знання та компетентність є структурними елементами інтелектуального капіталу підприємства. Вони набувають все більшого значення в процесах сучасного виробництва, однак багато проблем, пов’язаних з застосуванням на практиці повсякденної діяльності підприємств цих видів ресурсів ще недостатньо досліджені.

У постіндустріальних умовах колишні закономірності перестають діяти, а дотримання традиційних, але дещо застарілих принципів ефективного менеджменту вже не гарантує підприємствам досягнення бажаних результатів.

Суть змін, які відбуваються при переході від індустріального до постіндустріального суспільства - суспільства, заснованого на виробництві, поширенні та споживанні інформації та знань, полягає в новому розумінні цих факторів виробництва. Цим обумовлюється необхідність не тільки в повному та детальному розгляді інформації та знань у контексті підприємства, але і у пошуку резервів найбільш ефективного їх використання. Тому одним із завдань дослідження є обґрунтування методичного підходу до оцінки здатностей співробітників підприємств застосовувати інформацію й знання на практиці.

В літературі виділено такі особливості інформації та знань:

унікальність та водночас незнищенність в процесі споживання;

невичерпність у міру використання;

непідвладність фізичному відчуженню: незалежно від продажу чи передачі іншим людям та організаціям знання та інформація зберігаються в їхніх безпосередніх власників;

невідповідність ціни цих ресурсів закону попиту та пропозиції, оскільки інформація та знання в принципі неподільні, й покупці не можуть до кінця зрозуміти, як оцінити товар, поки вони не куплять його;

невідповідність ціни початковим витратам на створення;

неможливість точної квантифікації витрат на виготовлення “інформаційно насичених" продуктів;

невідповідність витрат на виробництво результатам використання;

безмежність, незалежність від простору та можливість знаходитися в декількох місцях одночасно;

значно більша чутливість до фактора часу, ніж у матеріальних активів;

збільшення обсягів у міру продуктивного споживання.

Однак ті відмінності, що характеризують інформацію та знання в якості нематеріальних активів, на протилежність матеріальним, не відображають повною мірою всіх властивостей даних ресурсів. Більш глибокий аналіз цих нематеріальних складових показує, що існують принципові відмінності інформації від знань за цілим рядом напрямків.

Особливості інтелектуальних ресурсів викликають певні труднощі при складанні бухгалтерських та фінансових звітів. У них на вітчизняних підприємствах нематеріальні активи практично не відображені.

Процес споживання інформації обумовлений наявністю у людини специфічних здібностей. ............