Аудит як один із засобів оцінки вартості компанії. Критерії вибору та якість послуг

За попередні роки багато вітчизняних підприємств - страховики та банкіри не виняток - наростили свій статутний фонд за рахунок „вливання" іноземного чи вітчизняного капіталу та втратили свої контрольні пакети, але не усім відомий підхід до визначення вартості окремо взятої компанії. Звичайно ж у кожного інвестора свій підхід до вибору об'єкту інвестування, але крім цього існують стандартні підходи до оцінки бізнесу.

Оцінка бізнесу

Як відомо, оцінка бізнесу - це визначення вартості компанії як майнового комплексу, здатного приносити прибуток його власнику. При проведенні оцінної експертизи визначається вартість всіх активів компанії: нерухомого майна, машин й устаткування, фінансових вкладень, нематеріальних активів. Крім того, окремо оцінюється ефективність роботи компанії, її минулі, дійсні й майбутні доходи, перспективи розвитку й конкурентне середовище на даному ринку, а потім проводиться порівняння оцінюваної компанії з компаніями-аналогами. На підставі такого комплексного аналізу визначається реальна оцінка бізнесу, як майнового комплексу, здатного приносити прибуток.

Як правило, сучасна страхова компанія - це досить складна структура, що поєднує в собі велику кількість активів зовсім різної природи - від нерухомого майна до ділової репутації. Тому, оцінку бізнесу необхідно здійснювати з позицій всіх трьох існуючих оцінних підходів: витратного, дохідного й порівняльного. Ці підходи не використовуються ізольовано, а взаємодоповнюють один одного. Тобто для оцінки бізнесу експерти, як правило, одночасно використовують методи з різних підходів. При цьому, кожен підхід базується на використанні певних властивостей компанії, які так чи інакше впливають на величину її вартості. Необхідно враховувати, що основний та найбільш значущий актив страхової компанії - регіональна мережа, яка цікавить майже усіх інвесторів та діючих акціонерів.

Так, при визначенні вартості з позиції витратного підходу пріоритетною є вартість майна (сукупності матеріальних і нематеріальних активів) компанії. Витратний підхід базується на типовій мотивації і уявленнях розважливого покупця, який не заплатить за компанію більше, ніж коштують всі її активи.

При оцінці бізнесу з позиції дохідного підходу основою для розрахунків служить дохід, який, як передбачається, може принести компанія в майбутньому (прогнозовані доходи). Цей підхід базується на очікуваннях інвесторів, які визначають поточну вартість компанії, керуючись, в основному, прогнозною величиною майбутніх доходів від компанії, а не наявністю в компанії тих або інших активів (принцип очікування).

При використанні порівняльного підходу в оцінці бізнесу, основою для визначення вартості компанії є реалії вільного ринку, виражена в цінах укладених угод купівлі-продажу аналогічних компаній або їхніх акцій (часток). Цей підхід базується на принципі заміщення, згідно якого вартість компанії не може сильно відрізнятися від вартості іншої компанії, яка володіє еквівалентною для потенційного покупця корисністю.

Всі ці три підходи мають свої переваги й недоліки, свої кращі сфери застосування, й поєднують у собі досить велику кількість різних методів, з різноманіття яких оцінювач обирає найбільш підходящі для конкретного об'єкта інвестування.

У більшості випадків іноземний інвестор отримує, як правило лише красиву обгортку, а внутрішню структуру організації бізнесу страхової компанії йому доводиться будувати практично спочатку. ............