Буржуазні революції в Англії та Франції заклали основи принципово нових правових систем. Потреби нового суспільного ладу була покликана обслуговувати буржуазна юстиція. Основні принципові риси буржуазного права легко прослідкувати уже на прикладі «Декларації прав людини і громадянина» (серпень 1789 р.) – одного з перших документів Великої французької революції:

1.Зрівняння в громадянських правах усіх людей, незалежно від походження. Гарантом цих прав виступає держава, більше того – громадяни мають право на «опір гніту» (ст. 1–2). Головним правом людини виступає її особиста свобода та безпека.

2.Верховна влада в державі належить народу. Прийняття та відміна законів, схвалення основ внутрішньої і зовнішньої політики тощо є прерогативою виборних народних представництв (ст. 3).

3.Поняття свободи тлумачиться як дозвіл чинити будь-які дії, не заборонені законом. Оскільки закони приймаються в інтересах усього населення, довільні обмеження в інтересах вузьких соціальних груп (землевласник в-феодалів, верхівки цехів і гільдій тощо) стають неможливими в принципі. Це сприяє розвитку продуктивних сил і гарантує вільний розвиток особистості.

4.Усі громадяни рівні перед законом, ця рівність поширюється і на можливості доступу до заміщення державних посад (ст. 6). Практика заміщення вищих державних чи військових посад представниками виключно вищих класів (дворянства та духовенства) – нелегітимна.

5.У галузі карного права вводилися презумпція невинності (ст. 9), відповідальність виключно за дії, передбачені як карані законом («нема злочину, не вказаного у законі») та відповідальність винятково в рамках санкцій, що їх встановлює закон – не більше і не менше.

6.Громадянам гарантувалися буржуазні свободи думки, слова і друку, обмежені погрозою «відповідальності за зло вживання цими свободами».

7.Подібно до Англії, громадянам було надано право брати участь у визначенні розмірів оподаткування та право притягнення до звіту і відповідальності посадових осіб.

8.Заключна стаття 17 Декларації оголошувала недоторканність та святенність приватної власності, рівний захист прав власності усім членам суспільства.

9.Сучасне буржуазне право розвиває і розширює ці принципові положення, не заперечуючи їх суті. Гарантуються права жінок, расових, національних чи навіть сексуальних меншин. Розширюються об'єми цих прав. Разом з тим, у окремих випадках деякі права дещо звужуються. Так, якщо в роки французької буржуазної революції власник земельної ділянки мав невід'ємне право на надра і повітряний простір, то тепер спостерігається прямо протилежний підхід. Загалом же, сучасна концепція прав людини визнає за усіма людьми певні природні та невід'ємні права (на життя, на власність, на особисту свободу, на захист честі і достоїнства, на свободу пересування, вибір місця перебування і проживання, на участь в управлінні державою, на отримання достовірної інформації тощо). Як правило, об'єм цих прав встановлюється міжнародними документами і конвенціями. Вони не можуть довільно бути відмінені чи обмежені, а обов'язки – розширені державними актами. Крім того, ці права у разі потреби мають судовий захист, незалежно від характеристик особи, яка потребує захисту.