План 1. Загальні відомості 2. Статистичні дані 3. Геральдіка Чернігівської області 4. Історія Чернігова 5. О імені города Використані джерела Карта районов області Історія регіону Заселення території Чернігівщини почалося ще за часів палеоліту - близько 100 тис. років тому. Більше двадцяти поселень епохи пізнього палеоліту (35-10 тис. років тому) дослідники виявили на території області. А знахідки в селі Мезин Коропського району не мають собі рівних у світовій археології. У IX ст. Чернігово-Сіверська земля увійшла до складу Київської Русі, причому Чернігів за розмірами і значенням серед інших міст поступався лише Києву. У складі Київської Русі вона одержала подальший соціально-економічний розвиток. Головне місце в економіці займало сільське господарство. Високого рівня розвитку досягло ремесло. Чернігово-Сіверська земля мала розгалужені торгові зв'язки. Адміністративно- територіальий розподіл У Чернігівській області 22 райони: Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський, Варвинський, Городнянський, Ічнянський, Козелецький, Коропський, Корюківський, Куликівський, Менський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Носівський, Прилуцький, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Срібнянський, Талалаївський, Чернігівський, Щорський. Всього на території області - 1539 населених пунктів; серед яких: міст - 15, селищ міського типу - 30, сіл - 1494. Міста обласного підпорядкування - Ніжин (75.7 тис. жителів), Прилуки (64.5 тис. жителів), Чернігів (301.4 тис. жителів). Влада Місцеві державні адміністрації: В обласній державній адміністрації - 103 працівники апарату. Районних державних адміністрацій - 22, в яких загалом 614 працівників. Місцеві ради: 10725 депутатів працюють у 594 місцевих радах, причому: * в обласній раді - 74 депутати * у 22 районних - 1504 депутати * міських (міст обласного підпорядкування) - 3, депутатів - 135 осіб * районних у містах - 2, депутатів - 86 осіб * селищних - 29, депутатів - 627 осіб * сільських - 525, депутатів - 7974 особи * міських у районах - 12, депутатів - 325 осіб Кордони Чернігівська область межує на півночі з Російською Федерацією (199 км. держкордону), на північному заходи - з Білоруссю (227 км держкордону), на сході з Сумською областю, на півдні - з Київською та Полтавською областями. На кордонах розташовано 8 пунктів переходу: Грем'яч - Вітімль. Добрянка - Піддобрянка, Костобобрів - Азарівка, Дніпровське - Верхні Щури, Тимоновичі - Н.-Ропськ, Клюси - Н. Світ, Ільмова - Глибоцьке, Деревини - Андріївка. Населення Всього - 1236.0 тис. осіб. З яких: - міського - 721.0 тис. осіб; - сільського - 515.0 тис. осіб; - чоловіків - 562.4 тис. осіб; (45.5 %) - жінок - 673.6 тис. осіб; (54.5 %) Щільність населення - 39.2 чол. на кв. км. Народжуваність (на 1000 жителів) - близько 7 осіб. Економічний потенціал Область має індустріально-аграрну структуру господарства. Пріоритетними є харчова, паливна, машинобудівна і металообробна, деревообробна, целюлозно-паперова, легка промисловості. Чернігівщина забезпечує понад 80% загальнодержавного випуску вовняних тканин і шпалер, 30% хімічних волокон і ниток, 20% видобутку нафти. Область єдина в Україні випускає пожежні машини, кордну тканину для виробництва шин, білкову оболонку для харчової промисловості, окремі види обладнання для галузей АПК. Підприємства й організації області поставляють продукцію більш ніж у 60 країн світу. У галузі сільськогосподарського виробництва її знають як одного з найбільших постачальників картоплі, цукру, збіжжя, продуктів тваринництва, а також меду, фруктів, льону та знаменитих ніжинських огірків. ............