МIНIСТЕРСТВО ФIНАНСIВ УКРАїНИ
БУКОВИНСЬКА ДЕРЖАВНА ФIНАНСОВА АКАДЕМIЯ
ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
Індивідуальне навчально-дослідне завдання
з дисципліни
"Політична економія"
на тему:
"Державна підтримка сільського господарства та її форми в Україні"
Науковий керівник:
Круць А.В.
Виконавець:
студент ІІІ курсу групи КС-32
Колісник Б.Д.
Чернівці 2009
Зміст Вступ. 3
1. Проблеми розвитку сільського господарства в Україні в умовах ринкової економіки. 5
2. Сучасний стан сільського господарства в Україні 8
3. Форми державної підтримки сільського господарства. 14
Висновок. 22
Список використаних джерел та літератури: 24
Вступ Сільське господарство є одним із найважливіших секторів народного господарства України, тут зосереджено близько 30% основних виробничих фондів; працює майже третина загальної чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві; виробляється третина національного доходу, формується 70% роздрібного товарообігу. Продукція АПК є однією з основних статтей експорту. Порівняльні переваги української економіки зосереджуються головним чином у сільському господарстві. За оцінками експертів, Україна належить до числа країн із найвищим рейтингом щодо потенціальних можливостей у сільському господарстві. Основною складовою цього потенціалу є концентрація найродючіших у світі чорноземів (понад 65% грунтового покриву країни), достатньо висока кваліфікація і відома у всьому світі працелюбність українських селян. За умов інтенсифікації розвитку Україна має цілком реальні можливості приєднатися до групи країн – основних виробників сільськогосподарської продукції. Дослідження підтверджують, що використання значних наявних можливостей України для виробництва сільськогосподарської продукції може створити значний експортний потенціал країни. Як наслідок сказаного вище виникає об’єктивна необхідність у регулюванні та підтримці розвитку сільського господарства в Україні з боку держави та запровадження відповідних норм для реалізації державної політики у сфері сільського господарства.
Досвід розвинутих країн, система агробізнесу яких тривалий час формування під впливом держави, переконливо засвідчує, що в умовах ринкової економіки життєдіяльність сільськогосподарський підприємств, ефективність аграрного виробництва і відносна стабільність соціальної сфери в сільській місцевості значно зумовлені державним регулюванням.
Головним завданням державного регулювання в країнах з розвинутою ринковою економікою в аграрні сфері є:
підвищення прибутковості сільського господарства і розширення експорту основних видів продовольчих товарів;
попередження перевиробництва окремих видів сільськогосподарської продукції;
обмеження монополізму в суміжних із сільським господарством галузях промисловості.
Потребу й особливості державного регулювання сільського господарства визначають низка об’єктивних чинників, такі як: нестабільність цін і доходів в агропромисловому виробництві; конкурентне середовище в сільському господарстві і високий ступінь монополізації в ресурсних та переробних сферах; низька привабливість інвестування аграрного виробництва; різноманітність природно-кліматичних умов; потреба екологізації сільського господарства, проведення наукових досліджень; страхування сільськогосподарської діяльності; особливості формування соціальної інфраструктури села, тощо. ............
