Робота 4. Дослідження магнітного кола постійних струмів

4.1 Мета роботи

Вивчити методи та прилади вимірювання магнітної індукції і магнітного потоку та дослідити вебер-амперні характеристики магнітних кіл постійного струму.

4.2 Короткі теоретичні відомості

Частину електротехнічного пристрою, призначеного для створення в його робочому об’ємі магнітного поля заданої інтенсивності і конфігурації, називають магнітним колом. Магнітне коло складається з елементів, які збуджують магнітне поле (котушки, в яких протікає струм, постійні магніти) і магнітопроводів, по яким замикається магнітний потік. Елементи, які збуджують магнітне поле за аналогією з електричним колом, називають магнітно-рушійними силами (м.р.с.) або намагнічуючими силами.

Магнітопроводи виконують роль “провідників” магнітного потоку подібно провідникам електричного струму в електричних колах.

Магнітні властивості речовин визначаються величиною магнітної проникності . Вона є фізичною константою. В залежності від величини магнітної проникності  всі речовини поділяють на діамагнетики (мідь, свинець, ртуть, алюміній та інші, [1-1(10-6...10-5)]); парамагнетики (кисень, вуглець, деякі солі кобальту та інші, ) і феромагнетики (залізо з домішками, нікель та інші, , де Гн/м - магнітна проникливість вакууму).

Феромагнетики використовують для виготовлення магнітопроводів магнітних кіл. Чим вища магнітна проникність, тим кращим є магнітний матеріал, бо при тій же м.р.с. буде більшим магнітний потік.

Силовою характеристикою магнітного поля, яке є однією із форм електромагнітного поля, є магнітна індукція В - середнє значення макроскопічного магнітного поля, яке утворюється в даній точці простору як струмами провідності, так і наявними мікрострумами в тілі намагніченого магнітопроводу.

Магнітне поле, яке створене струмами провідності (рухом вільних носіїв електричних зарядів) і яке не залежить від магнітних властивостей середовища, характеризується вектором напруженості магнітного поля . Залежність між індукцією і напруженістю магнітного поля визначає магнітна проникність речовини:

. /5.1/

Одиницею виміру магнітної індукції є тесла (Тл), а напруженості - ампер на метр, (А/м).

Величина напруженості магнітного поля залежить від величини струмів, які збуджують це магнітне поле в магнітному колі. Тому при одній і тій же напруженості Н величина магнітної індукції В буде різною в магнітних колах з різних матеріалів. Щоби мати великі значення індукції, магнітопроводи виготовляють з феромагнетиків з великими значеннями магнітної проникності (електротехнічна сталь, пермалой, ферити тощо).

Особливістю феромагнетиків є нелінійна залежність між магнітною

Рис.5.1.

індукцією і напруженістю магнітного поля, тобто магнітна проникність  не є сталою величиною, а залежить від напруженості магнітного поля. Цю залежність називають кривою намагнічування. Її знімають експериментально для кожного феромагнетика, і в довідниках вона представлена у вигляді графіка В = f(H) або відповідних таблиць.

На рис.5.1 наведені залежності B = f(H) для електротехнічної сталі  і вакууму, для якого . З наведених графіків знаходимо, що при напруженості магнітного поля 200 А/м індукція в сталі , а у вакуумі , що в 4000 разів менше. Отже , магнітопровід із електротехнічної сталі посилює магнітну індукцію в 4000 разів у порівнянні з вакуумом. ............