Реферат з українознавства
на тему:
„ФОРМУВАННЯ НАРОДОЗНАВЧИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ”
Способи формування знань і вмінь учнів найрізноманітніші. Розглянемо лише деякі з них. Як мотивувати учням необхідність знань з українського народознавства? Почну з того, що людина не купує собі річ, яка їй не потрібна або не подобається. Цю аналогію можна перенести на учнів: вони не сприймають знання, які зовсім їм не подобаються. Отож, учитель повинен викладати навчальний матеріал цікаво й обов’язково пояснювати необхідність його для формування життєвого досвіду учнів.
Формувати знання й уміння учнів слід випереджаючим навчанням. Вони сприймають із задоволенням знання, коли володіють частинкою цих знань. Toму я не позбавляю їх ініціативи взяти активну участь у підготовці до наступного уроку. У кабінеті обов'язково є програма з народознавства, з якою учні знайомляться заздалегідь. Крім виконання домашніх завдань, вони готують матеріали до нового уроку: повідомлення, літературу, наочність, експонати в кабінет народознавства та ін. Це є випереджаюче навчання.
Діти середнього шкільного віку особливо люблять "хизуватися" серед ровесників своєю обізнаністю з народознавства. Вони активно шукають знання, прагнуть самоосвіти. І це допомагає мені формувати в них народознавчі знання та вміння. Отже, вчитель повинен створювати умови для активного залучення учнів до організації навчально-виховного процесу. Учитель народознавства має знати, що засвоєння знань і вмінь залежить від сприйняття учнями нового матеріалу. Наведу як приклад фрагмент уроку „Хмелю ж мій, хмелю. З історії вшанування хмелю в Україні, його використання. Хміль у фольклорі українському”. Коли я вчу виготовляти дріжджі з хмелю, то демонструю цей процес. Перед уроком я варю шишечки в шкільній їдальні. А на уроці проціджую відвар, добавляю борошна й після того, як "каша" охолоне, розкладаю дріжджі шматочками на підносі. Учні краще сприймають матеріал, коли бачать сам процес, а не тільки чують про нього. А мені, вчителю, важливо, щоб сприйняття нових знань відбулося швидко і якісно. Також не менш важливим для вчителя є і якість усвідомлення учнями знань. Наведу приклад з того ж таки уроку. Розповідаючи учням про лікарські властивості хмелю, я раптом пропоную визначити, яке в них волосся на голові: жирне, сухе чи нормальне? Після того я повідомляю, що наші предки готували ліки для волосся, щоб було воно пишним, красивим, щоб не було облисіння. Особливо зацікавилися сказаним учні, в яких лисіють татусі, а мами зовсім знищили собі волосся хімічними завивками та фарбами. Коли всі усвідомили, що знати про такі ліки важливо в житті, я продиктувала рецепт ліків із хмелю проти облисіння й для лікування волосся на голові. Формувати знання та навички потрібно на уроці, а не сподіватися, що учні вдома довчать, доміркують, дороблять. Чи можливо це?
Значну роль у формуванні знань і навичок учнів відіграє ефективне використання наочності. Урок народознавства щороку відкриває перед учнем якийсь бік людського життя. І тут не можна обійтися лише словом, необхідно активізувати й зорову пам’ять учнів. Для прикладу візьму вже згадуваний урок "Церква в житті українців колись і тепер; Використання церквою іконопису у виховних цілях". ............
