План
Введение
1. Юний геній
2. Добровільне вигнання Ф. Шопена
3. Паризький етап життя і творчості відомого композитора
4. Ф. Шопен - віртуоз-імпровізатор
5. Поруч із Жорж Санд
6. Останні роки великого композитора
Список використаної літератури
Введение Шопен (Chopin) Фридерік (повн. Фридерік Францишек (у французькому варіанті Фредерік Франсуа) (1 березня 1810, Желязова Воля, Польща - 17 жовтня 1849, Париж), польський композитор і піаніст.
Музиці Шопена властиві ліризм, тонкість у передачі різних настроїв; його твори відрізняються широтою національно-фольклорних і жанрових зв'язків. Шопен по-новому витлумачив багато жанрів: відродив на романтичній основі прелюдію, створив фортепіанну баладу, опоетизував і драматизував танці - мазурку, полонез, вальс; перетворив скерцо в самостійний добуток. Збагатив гармонію й фортепіанну фактуру; сполучив класичність форми з мелодійним багатством і фантазією. Його заслуги: 2 концерти (1829, 1830), 3 сонати (1828-1844), фантазія (1841), 4 балади (1835-1842), 4 скерцо (1832-1842), експромти, ноктюрни, етюди й інші добутки для фортепіано; пісні. У його фортепіанному виконанні глибина й щирість почуттів сполучалися з добірністю, технічною досконалістю.
1. Юний геній Народився Ф. Шопен в змішаній французько-польській родині; рідною мовою Шопена була польська. В 1816-1822 рр. навчався грі на фортепіано у Войцеха Живного (1756-1842), чиє викладання ґрунтувалося на музиці І.С. Баха й віденських класиків. Очевидно, тоді ж відбулося перше знайомство майбутнього композитора з італійським бельканто. Неповторний мелодійний стиль Шопена складався під сукупним впливом Моцарта, польської національної музики, зокрема, салонних п'єс його старших сучасників М.К. Огиньского, М. Шимановської і інших, а також італійської опери. Перші композиторські досвіди Шопена (два полонези) відносяться до 1817 р. З 1819 р. він виступає як піаніст у варшавських аристократичних салонах. В 1822 р. почав займатися приватно у провідного польського композитора Ю. Ельснера. В 1823 р. Шопен поступив у Варшавський ліцей, незадовго до закінчення якого опублікував свій перший опус - Рондо c-moll (1825 р).
У безперервній творчій праці міцніла майстерність композитора, через глибоке, багато в чому ще інтуїтивне засвоєння традицій відбувався процес і поступове очищення від нашарувань різного роду впливів, відбувалися пошуки свого музичного стилю. Його ґрунтові зв'язки проявлялися переважно в області малих форм. До кінця ж 1820-х років Шопен створює ряд великих концертних добутків: Фантазію на польські теми 13 і Rondo a la Krakowiak, написані в 1828 році; в 1829 - 1830 роках з'являються обидва концерти для фортепіано з оркестром - f-moll і e-moll.
Різнобічний розвиток, тонкий розум і шляхетність характеру, невимушена добірність манер надавали вигляду Шопена рідку привабливість.
Коли в 1826 році Шопен поступив у Варшавську консерваторію, внутрішньо, духовно він уже був підготовлений до сприйняття широких явищ культури, до їх тверезої й розумної оцінки. Освічена особистість Миколи Шопена, великі зв'язки із прогресивними колами польського суспільства залучали в його будинок численних представників передової польської інтелігенції - письменників, вчених, музикантів, художників.
В 1826-1829 рр. ............
