Зміст
Вступ
І. Теоретичні основи формування господарських зв‘язків суб‘єктів оптового ринку
1.1 Поняття «Господарські зв‘язки», їх вид та структура
1.2 Організаційно правове регулювання взаємодії суб‘єктів на оптовому ринку
1.3 Завдання та функції комерційної служби підприємства оптового ринку
ІІ. Організація господарських зв‘язків на оптовому ринку
2.1 Економічна характеристика комерційної діяльності суб‘єкта оптового ринку
2.2 Формування товарної політики на підприємстві
2.3 Пошук партнерів і укладання договорів постачання
ІІІ. Шляхи покращення господарських зв‘язків суб‘єктів оптового ринку
3.1 Впровадження прямих договірних зв‘язків торговельних підприємств із виробниками товарів
3.2 Удосконалення форм і методів комерційних розрахунків
3.3 Контроль виконання договірних зобов‘язань
3.4 Ефективність господарських зв‘язків суб‘єкта оптового ринку
Висновки та пропозиції
Список використаних джерел
Додатки
Вступ Сучасний розвиток ринкової економіки, посилення конкуренції передбачає перехід до активної комерційної діяльності юридичних та фізичних осіб, створення підприємств різних форм власності. Вирішення цієї проблеми залежить від рівня підготовки фахівців у галузі підприємництва, які повинні мати глибокі знання ринкових відносин, високі організаційні здібності у сфері комерційної діяльності.
У ринковій економіці комерційне підприємництво — це вид самостійної господарської діяльності, яка здійснюється юридичними та фізичними особами. Ця діяльність спрямована на досягнення наміченого результату (одержання прибутку або підприємницького доходу) шляхом ефективного використання трудових, матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів при повній майновій відповідальності за результати своєї діяльності і одержанні свідоцтва про державну реєстрацію.
Ефективне функціонування ринкової економіки багато в чому залежить від рівня виконання комерційних операцій як форми взаємовідносин між виробництвом, підприємцями, підприємствами, фірмами, сферою обігу тощо.
Комерційні стосунки можуть розвиватися в умовах економічної свободи суб'єктів ділових стосунків, яка припускає володіння капіталом і уміння управляти фінансами, орієнтацію на витягання максимально можливого для цих умов прибутку і найвигідніші способи її капіталізації, уміння управляти комерційним ризиком, формування таких організаційних структур комерції, які здатні пристосовуватися до змінних умов, сприйнятливість щодо змін до потреби ринку, повна рівноправність партнерів. Тим часом не можна вважати економічною свободою в комерційній діяльності повну незалежність від інтересів і дії суб'єктів ринку, оскільки у ряді випадків для досягнення яких-не-будь стратегічних цілей необхідний компроміс з діловими партнерами. Крім того, свобода комерційних взаємостосунків може обмежуватися умовами зовнішнього середовища, комерційною таємницею та іншими об'єктивними чинниками.
Гнучкість комерції повинна проявлятися насамперед у своєчасному обліку вимог ринку, для чого необхідно вивчати і прогнозувати товарні ринки, розвивати і удосконалювати збутову рекламу, а також упроваджувати в комерційну діяльність інновації, за необхідності — змінювати профіль діяльності, вносити зміни в організаційні структури комерції.
На жаль у даний час більшість підприємств, що працюють на українському ринку, не приділяють значної уваги розвитку комерційних зв’язків, що порушує процеси діяльності підприємства та гальмує їх фінансово-господарський розвиток.
Слід відмітити появу за останні роки наукових робіт з проблем розвитку комерційних зв’язків підприємств, які підготовлені вченими України та інших країн СНД. ............
