Самостійна робота №3

з дисципліни «Філософія»

на тему:

Християнська філософія періоду середньовіччя. Західноєвропейська філософія Нового часу

Виконала:

студентка  2-го курсу

Кривий Ріг

2008 р.

План

1.  Розкрийте філософський смисл суперечки між номіналістами і реалістами в епоху Середньовіччя.

2.  Чи можна вважати емпіричний метод дослідження Ф.Бекона і дедуктивний метод Р.Декарта універсальними? Чому?

3.  На яке питання розвитку відповідає закон єдності і боротьби протилежностей? Покажіть його дію.

1.  Розкрийте філософський смисл суперечки між номіналістами і реалістами в епоху Середньовіччя.

Однією з центральних проблем схоластичної філософії є дискусія про універсалії (загальні поняття). У відповідності з тим, як тлумачилосмя питання про існування універсалій, середньовічна філософія репрезентована двома основними напрямами - номіналізмом і реалізмом.

Номіналізм (від лат. nomen - ім’я, назва) -напрям, який вважав, що реально існують лише поодинокі реальні речі, а загальні поняття є тільки назви або імена. Найвидатнішими представниками є  Росцелін, Дуне Скот, оккам.

Представники реалізму, продовжуючи лінію Платона, твердили, що загальні поняття (універсалії) є не відображенням предметів і явищ, а існують реально як певні духовні сутності поза одиночними речами і незалежно від них  і складають субстанцію речей. Раніше існує, наприклад, ідея людини як загального поняття, а потім - її породження - одтничні люди. Представники - Еріуген, Ансельм Кентерберійський. Догмат триєдності Бога - один із основних у християнському віровченні. Зміст його - Бог єдиний у трьох особах: Отець, Син і Дух Святий. Номіналізм мав тенденцію  заперечувати реальність Божественної єдності, а тому був небезпечним для основної догми християнської церкви.

2.  Чи можна вважати емпіричний метод дослідження Ф.Бекона і дедуктивний метод Р.Декарта універсальними?

Засновником емпіризму був англійський філософ Френсіс Бекон (1561—1626. Головне завдання філософії Ф.Бекон визначає як пізнання природи і оволодіння її силами, а для цього необхідно розробити відповідний метод, який би найкоротшим шляхом вів до істини, правильно орієнтував пізнавальну і практичну діяльність людини, максимально збільшуючи її ефективність. Метою пізнання, підкреслює Бекон, є збагачення життя справжніми відкриттями і влада людини над силами природи; об'єктом пізнання є природа, а основними методами — індукція та експеримент.

Будучи засновником методології емпіричного рівня наукового пізнання, Бекон виступає як проти схоластичної, абстрактно спекулятивної методології, так і проти вузького емпіризму. Свою позицію він пояснює за допомогою алегоричного зображення трьох можливих шляхів пізнання.

Перший — це шлях павука, тобто спроба людського розуму виводити істини з самого себе. Цей шлях є уособленням абстрактного раціоналізму.

Другий шлях — шлях мурахи, що уособлює однобічний емпіризм, який зводить пізнання до нагромадження голих фактів. Третім є справжній шлях науки — шлях бджоли. Як бджола переробляє нектар у дорогоцінну речовину — мед, так і справжній науковець перетворює емпіричні факти за допомогою раціональних методів у наукову істину.

Метод, за допомогою якого відбувається сходження від одиничних фактів, окремих спостережень до теоретичних узагальнень, є методом наукової індукції. ............