Кліматичні ресурси Лісостепу України
та їх роль у виробництві продукції
рослинництва
Значення тривалості світлового дня та якості світла на темпи та обсяги виробництва продукції рослинництва
Зона Лісостепу простягається смугою понад 1 тис. км від Карпат до східних кордонів України. Загальна площа її становить понад 20,1 млн. га, або 33,6% території України. До зони Лісостепу входять Черкаська, Полтавська, Вінницька, Тернопільська, більша частина Хмельницької, Сумської областей, східні райони Львівської, Івано–Франківської, Чернівецької, південні райони Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської та Чернігівської, північні райони Кіровоградської, Одеської, Миколаївської та Харківської областей.
Порівняно м'яка зима, помірно вологе й тепле літо та родючі грунти створюють найсприятливіші на Україні умови для одержання високих і сталих урожаїв майже всіх тепло– і вологолюбивих культур.
У лісостепу сконцентровано 37,2% площі посіву зернових, у тому числі 34,2% озимої пшениці, 41 ярого ячменю, 27,4% кукурудзи, 81% цукрових буряків, 35,5% овочевих культур від загальної площі в країні. Крім того, тут на значній площі вирощують кормові культури, які забезпечують кормами розвинуте м'ясо–молочне тваринництво, свинарство і птахівництво. Перетинаючи широкою смугою із заходу на схід територію республіки між Поліссям на півночі й Степом на півдні, зона відзначається неоднорідністю грунтово–кліматичних і погодних умов.
Життя рослин, їх ріст та розвиток здійснюється в результаті постійної взаємодії між рослиною і довкіллям. Найкраще ці процеси відбуваються при наявності необхідних умов в оптимальній кількості. Тому комплексне вивчення закономірностей росту, розвитку та формування врожаю сільськогосподарських культур у системі грунт–рослина–атмосфера можливі лише на підставі кількісної та якісної оцінки впливу метеорологічних умов. Найвища продуктивність посівів формується завжди при певному поєднанні метеорологічних елементів та оптимальних їх показників, що визначаються біологічними властивостями рослин.
В наш час, коли сільське господарство перейшло на інтенсивний шлях розвитку, до клімату і погоди необхідно підходити, як до факторів не тільки природних, але й економічних і соціальних. Тому щорічний облік і об'єктивний аналіз температурного режиму, кількості опадів, вологості грунту та інших факторів являється важливою умовою творчої господарської діяльності спеціалістів, пошуку ними засобів зменшення впливу кліматичних і погодних аномалій на урожай.
Сонячна енергія – незамінний, обов'язковий екологічний фактор існування рослин і живих організмів. Світло – основний фактор фотосинтезу в рослинах. Сонячна радіація є основним енергетичним ресурсом землі. Радіаційний фактор визначається припливом тепла від сонця і залежить від тривалості дня і висоти стояння сонця над горизонтом, а також від хмарності, прозорості атмосфери і стану земної поверхні.
Протягом року на Україні полуденні висоти стояння сонця змінюються в широких межах: взимку від 250 на півночі, до 230 на півдні; влітку від 600 на півночі, до 680 на півдні. Тривалість дня відповідно коливається взимку від 7,4 до 8,6 годин, влітку від 15,3 до 16,5.
Важливим показником радіаційного режиму є тривалість сонячного сяяння, тобто часу, протягом якого прямі сонячні промені потрапляють на земну поверхню. ............
