МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї
РУБАН КАТЕРИНА СЕРГІЇВНА
УДК 618.11.111:616.43
КОРЕКЦІЯ РЕПРОДУКТИВНИХ ПОРУШЕНЬ У ЖІНОК З СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ
14.01.01 – акушерство та гінекологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Донецьк – 2008
Дисертація є рукописом.
Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
СІМРОК Василь Васильович,
завідувач кафедри акушерства, гінекології та дерматовенерології
Луганського державного медичного університету МОЗ України
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор
КВАШЕНКО ВАЛЕНТИНА ПАВЛІВНА,
професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО
Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України
доктор медичних наук, профессор
ВОВК ІРАЇДА БОРИСІВНА,
завідуюча відділенням планування сім’ї, Державна установа
“Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України”
Захист дисертації відбудеться “12”_березня_ 2008 року о14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83114, м. Донецьк, просп. Панфілова, 3).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк, просп. Ілліча, 16)
Автореферат розіслано “___”___________ 2008 року
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, доцент
О.М. Долгошапко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) є найчастішою ендокринопатією у жінок репродуктивного віку як в Україні, так і за кордоном і становить гетерогенну групу порушень із широкою клінічною і біохімічною варіабельністю. За даними В.П. Смєтнік (2005), І.Б. Вовк (2006), B. Roldan (2004), G. Jones (2007), частота СПКЯ в популяції складає від 4 до 15 % і зустрічається однаково часто в різних етнічних групах: в Україні – від 0,6 до 11 %, у країнах ближнього зарубіжжя – 1,8 - 11%, в Європі – 15 - 20%, в США – 6-10% .
Незважаючи на чисельні дослідження, присвячені різноманітним аспектам проблеми, одностайності щодо патогенезу цієї патології на сьогодні немає. Залишаються дискусійними питання щодо виявлення механізму формування хронічної ановуляції і гіперандрогенії як основних проявів СПКЯ та методів їх корекції. Найменш вивченими питаннями патогенезу є роль стресу, опіоїдної системи і гіпоксії в розвитку СПКЯ.
Вважається, що порушення утворення й виділення нейротрансмітерів внаслідок інфекції, інтоксикації, емоційного, психічного стресу, вагітності порушує ритм виділення лютеїнізуючого гормону, наслідком чого є ановуляторна дисфункція яєчників з порушенням процесу фолікулогенезу (Н.Л. Шимановський, 2000, D.H. Abbott, D.A. Dumesic, 2002). Взагалі діяльність опіоїдної системи пов'язують з ретикулярною формацією стовбуру мозку, яка, у свою чергу, не тільки чинить активуючу дію на гіпоталамус, а й, можливо, сама бере безпосередню участь у регуляції фізіологічної активності периферичних ендокринних залоз (М.З. ............
