Зміст

 

Вступ

1.         Наука як джерело нового знання

2.         Співвідношення наукових знань з різними формами суспільної свідомості

3.         Істотні особливості та критерії науковості знання

Висновок

Перелік використаної літератури

Вступ

Кожна людина з раннього дитинства і до зрілості проходить свій власний шлях розвитку. Найбільш загальним та об’єднуючим усі ці індивідуальні шляхи розвитку людей є те, що це шлях від незнання до знання. Більше того, увесь шлях розвитку людини як homo sapiens та людства в цілому також становить рух від незнання до знання. Щоправда, між знаннями окремої людини та людства в цілому слід відзначити і суттєву різницю: дитина до трирічного віку опановує близько половини тієї інформації, яку вона отримує протягом життя; а обсяг інформації, якою володіє людство, подвоюється в середньому кожні 10 років. Таким чином, постає питання, яким же чином отримують та примножують знання. Будь-яке суспільство – від сім'ї до людства в цілому – володіє свідомістю, яка проявляється у різних формах: колективний досвід, мораль, релігія, мистецтво тощо. Та однією з найважливіших форм суспільної свідомості є наука. Саме наука і служить джерелом нового знання. Звісно, виникають нові питання, щодо сутності науки та істотних характеристик, які принципово відрізняють її від інших сфер людської діяльності. Відповідь на ці питання, особливо на сучасному етапі, має не тільки теоретичне, але і практичне значення, тому що наука здійснює небачену по своїй силі і масштабам дію на розум людей, на систему суспільного життя в цілому. Пошук і розкриття вичерпної відповіді на поставлені питання не представляється можливим в рамках однієї або навіть ряду праць. Мета даної роботи вужча: систематизувати і в реферативній формі висловити те, що вже напрацьоване, виділивши характерні ознаки та критерії, що відрізняють науку від інших областей діяльності людини.  
1. Наука як джерело нового знання

Сьогодні будь-якій освіченій людині якщо не цілком ясно, то хоча б інтуїтивно зрозуміло значення слова «наука».

Проте якщо зайнятися аналізом, з'ясовується, що слово «наука» уживається в наступних основних значеннях. По-перше, наука – одна з форм суспільної свідомості, у  цьому значенні вона є предметом філософії.

По-друге, наука – це рід занять людей з отримання нових знань, їх систематизації і застосування. Ці люди – перш за все вчені, дослідники, а також і організатори науки, і ті, хто забезпечує отримання нових наукових результатів та їх упровадження в практику. Більш того, наука є родом занять численних колективів, наприклад, науково-дослідних інститутів. У цьому значенні замість слова «наука» нерідко уживається словосполучення «наукова діяльність».

По-третє, наука – це систематизовані наукові знання про певну область дійсності, об'єктивного світу. Коли область дійсності визначена достатньо чітко, синонімом науки у цьому значенні може бути теорія.

Важливо, що тут йдеться не про знання взагалі, а про наукові знання. Звідси можна перейти до четвертого значення слова «наука» – як до процесу отримання нових наукових знань.

Таким чином, суть науки багатогранна і її можна розкрити за допомогою наступного розгорненого визначення. Наука – це сфера людської діяльності, метою якої є вироблення, розкриття, опис та теоретична систематизація об'єктивних знань про дійсність.

Поняття науки застосовується для позначення як процесу вироблення наукових знань, так і всієї системи перевірених практикою знань, що представляють об'єктивну істину. Сучасна наука це надзвичайно розгалужена сукупність окремих наукових галузей.

За допомогою науки людство здійснює своє панування над силами природи, розвиває матеріальне виробництво, вдосконалює суспільні відносини. ............