Зміст
1. Результативність та ефективність системи менеджменту. Показники ефективності управління
2. Оцінка ділових якостей менеджера
3. Оцінка результатів праці менеджера
Висновки
Література
1. Результативність та ефективність системи менеджменту. Показники ефективності управління
Під час оцінки організації праці керівника (менеджера) як критерій виступає його особиста ефективність і ефективність праці очолюваного ним колективу. Кожний керівник організації зобов’язаний мати уявлення про ефективність і прагнути до її підвищення. Якість роботи керівника тим вище оцінюється, чим активніше він сприяє підвищенню ефективності очолюваної ним організації.
Якість праці керівника – сукупність властивостей процесу трудової діяльності, обумовлених здатністю і прагненням керівника (менеджера) виконувати певне завдання відповідно до встановлених вимог. Якість праці менеджера залежить від складності й специфіки його роботи, кваліфікації, його навичок, психофізіологічного стану (здібностей) і ставлення до праці, а також впливає на якість схвалюваних управлінських рішень.
У численних уявленнях про ефективність можна умовно намітити дві тенденції:
1) “універсально-оптимістична” – припускає розробку універсального опису (формули) ефективності;
2) “релятивістська”. Її прихильники дотримуються розгляду ефективності як відносної категорії, значення якої для однієї і тієї ж організації розрізняються за сферами її діяльності, рівнями аналізу, залежно від задач оцінки і т. д.
Проте сучасна методологія управління прагне підпорядкувати всі елементи організації й аспекти її діяльності новій глобальній меті або сукупності цілей – ефективності.
Розглянемо оцінку системи менеджменту організації за двома критеріями результативності й ефективності з погляду двох вищезгаданих тенденцій.
Результативність системи менеджменту – її здатність виконувати управлінські функції так, щоб організація могла досягти поставлених цілей, оперативно реагуючи на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища.
Реалізація управлінських функцій забезпечується:
· через механізм внутрішньої координації;
· процедури стимулювання;
· систему інформаційного забезпечення;
· структуру ухвалення рішень.
Так, внутрішня координація здійснюється через механізм розділення влади і делегування повноважень відповідно до сформованої структури управління, яка забезпечує гнучкість фірми та її здатність координувати дії працівників. Ефективні процедури стимулювання дають можливість ідентифікувати потреби та інтереси людей і розробляти такий механізм їх задоволення, який би направляв їх зусилля на досягнення цілей.
Система інформаційного забезпечення має сприяти своєчасному виявленню проблеми або нових можливостей, а структура ухвалення рішень має забезпечувати оперативну і кваліфіковану обробку інформації для ухвалення і реалізації рішення, адекватного ситуації.
Таким чином, внутрішня координація здійснюється через механізм розподілу влади і делегування повноважень відповідно до сформованої структури управління, забезпечуючи гнучкість фірми та її здатність координувати дії працівників. Ефективні методи стимулювання дають можливість ідентифікувати потреби та інтереси людей і розробити такий механізм їх задоволення, який би направив їх зусилля на досягнення загальних цілей. ............
