МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Донецький національний медичний університет ім.М. ГОРЬКОГО

Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї

Борисов Максим Вікторович

УДК 618.173+618.14-002-007.61-08

Лікування неатипової гіперплазії ендометрія у жінок з метаболічним синдромом в пременопаузі

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Квашенко Валентина Павлівна, Донецький національний медичний університет ім.М. Горького МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Потапов Валентин Олександрович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології доктор медичних наук, професор Пирогова Віра Іванівна.

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО.

Захист відбудеться 14 травня 2008 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (83114, м. Донецьк, просп. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, просп. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий 12 квітня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, доцент О.М. Долгошапко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Популяційна частота гіперплазії ендометрія (ГЕ) за останні 10 років зросла з 2,1 до 3,8% (Г.М. Савельєва та співавт., 2005), вона збільшується з 1,88% у репродуктивному періоді до 7,03% у клімактеричному (G. L. Mutter, 2002). На ГЕ страждає 16–46% жінок пізнього репродуктивного та пременопаузального віку (М.А. Лизін та співавт., 2003; S. Wang et al., 2003). Відомо, що до 48% випадків раку ендометрія в пременопаузі виникає внаслідок малігнізації неатипової гіперплазії ендометрія (НГЕ) (В.Н. Сєров та співавт., 2004; E. Ricci et al., 2002). Відзначено, що частота малігнізації при різних типах НГЕ варіює в межах від 0,25 до 50% і залежить від ступеня виразності проліферативної активності в ендометрії, морфологічних особливостей захворювання, тривалості, кратності рецидивування та віку пацієнтки (В.К. Чайка, Т.І. Холодняк, 2003).

Нерідко ГЕ розвивається на тлі метаболічного синдрому (МС), проявами якого є інсулінорезистентність (ІР), абдомінальне ожиріння (АО), артеріальна гіпертензія, дисліпідемія та порушення вуглеводного обміну (В.І. Пирогова та співавт., 2002; Z. T. Bloomgarden et al., 2002). Однак відсутні кількісні характеристики порушень вуглеводного обміну при ГЕ та дані про структуру патології ендометрія при порушенні метаболізму вуглеводів. Проблема АО та розладів метаболізму у гінекологічних хворих висвітлена вкрай недостатньо (В.Н. Кустаров та співавт., 2003; S. Chaudhry et al., 2003) і присвячена здебільшого лікуванню рецидивів ГЕ в репродуктивному та постменопаузальному періодах (Т. ............