УКООПСПІЛКА
ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ
Кафедра менеджменту та зовнішньоекономічної діяльності Курсова робота з управління персоналом ТЕМА
„Людський фактор трудової діяльності і система управління людськими ресурсами в суспільстві та організації” (по матеріалам ПП “Зерноресурс”)
Виконала студентка
Групи МО-41
Мукевич Івана
Науковий керівник:
Яковенко Катерина Федірівна
ПОЛТАВА-2005
Зміст
Вступ
Розділ 1. Взаємозв’язок людського фактору і системи управління людськими ресурсами
1.1 Людський фактор і його роль в суспільному виробництві
1.2 Основні складові людського фактору в суспільстві
Розділ 2. Аналіз персоналу ПП “Зерноресурс” як об’єкту управління
2.1 Оцінка основних показників діяльності ПП “Зерноресурс”
2.2 Характеристика персоналу ПП “Зерноресурс”, як об’єкту управління
2.3 Оцінка системи управління людськими ресурсами в ПП “Зерноресурс”
Розділ 3. Шляхи підвищення ролі людського фактору в ПП “Зерноресурс”
3.1. Покращення стимулювання праці персоналу
3.2 Використання сучасних методів управління персоналом
Висновки
Рекомендації
Список літератури
Вступ
Складні процеси становлення ринкових відносин в Україні мають свої особливості на рівні підприємства, становище якого у ринковій економіці докорінно змінюється. Будучи економічно самостійним і повністю відповідаючи за результати своєї діяльності, підприємство повинно сформувати таку систему менеджменту, яка забезпечила б йому високу ефективність роботи, конкурентоздатність і стійке становище на ринку.
В умовах ринкової економіки досягнення успіху в конкурентній боротьбі залежить від якості управління, а ефективне вирішення стратегічних і тактичних завдань організації потребує залучення висококваліфікованих спеціалістів. Оперативна адаптація організації до змін ринкового середовища можлива на базі професіоналізації управління, яка передбачає, насамперед, необхідність підготовки управлінських кадрів, здатних реалізувати сучасні підходи в менеджменті.
Управління персоналом своїм корінням глибоко входе в історію людського суспільства. Ще перші представники людства, які були об’єднані в родові общини, щоденно вирішували проблеми використання власних, обмежених фізичних і інтелектуальних ресурсів, зіткалися з питаннями розподілу праці, трудової мотивації і дисципліни.
В середині століття більшість організацій використовувало працю невеликої кількості людей, на протязі багатьох років і навіть століть виконуючи одні й ті ж самі операції. Управління персоналом було одним із направлень діяльності керівника організації, найчастіше її власника, який приймав рішення щодо своїх співробітників на основі здорового глузду та досвіду.
В період переходу до ринкових відносин здійснюється проведення радикальної економічної реформи, активної соціальної політики, на всебічну демократизацію суспільства, все це пов’язано з підвищенням ролі людського фактору. Особливо важливе місце в даних умовах набувають питання роботи з кадрами, які й складають людський фактор розвитку суспільного виробництва. Це передбачає висунення якісно нових вимог до теорії управління персоналом як науки, використанню результатів соціально-економічних і психологічно-педагогічних досліджень в практиці кадрової роботи, обумовлює створення оптимального механізму управління персоналом у всіх галузях і направленнях людської діяльності.
Разом з тим рівень роботи з персоналом на сьогоднішній день не відповідає задачам кардинальної перебудови управління економікою, запровадження в життя активної соціальної і кадрової політики. ............