Київський національний університет ім. Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин Курсова з конституційного права на тему "Мажоритарні виборчі системи" Виконала студентка 2 МП 2 групи Грищенко Тетяна Сергіївна Науковий керівник Мухомодєєв А.Г. Київ 2000 р.
    
    План
    1. Вступ
    2. Типологізація виборчих систем
    3. Поняття мажоритарної виборчої системи та історія її розвитку
    4. Уніномінальні мажоритарні виборчі системи : 4.1. Система відносної більшості 4.2. Система абсолютної більшості 4.3. Система альтернативного голосування 4.4. Система кваліфікованої більшості та система єдиного одночасного голосу
    5. Поліномінальні мажоритарні системи : 5.1. Система єдиного голосу, що не передається 5.2. Система відносної більшості з кумулятивним голосуванням 5.3. Система єдиного голосу, що передається
    6. Позитивні і негативні риси мажоритарних виборчих систем
    7. Висновки
    Література
     Вступ
    Термін "виборча система" використовується в широкому та вузькому сенсі. В широкому сенсі виборча система - впорядковані суспільні відносини, пов'язані з виборами органів публічної влади, що складають порядок виборів. В своїй основі ця система регулюється як конституційним правом, так і деякими конституційними нормами - корпоративними нормами громадських об'єднань, що беруть участь у виборах (статути та інші документи політичних партій), звичаями та традиціями, нормами політичної моралі, етики. У вузькому сенсі виборча система - спосіб розподілення депутатських мандатів між кандидатами в залежності від результатів голосування виборців чи інших уповноважених осіб. В порівняльному конституційному праві дається таке тлумачення поняття виборчої системи : це встановлені Конституцією чи законом правила і принципи визначення механізму та результатів голосування.
    Виборча система є надзвичайно важливою складовою політичної системи суспільства в цілому. Особливості виборчої системи здатні потягнути за собою широкі наслідки - від розколу партії до розпаду країни. Досвід використання різних типів виборчих систем показує, що результати виборів залежать не лише від народного волевиявлення, але і від виборчих правил. Чи йдеться про єдине "місце" президента чи про багато місць в загальнодержавних та місцевих представницьких органах, правила розподілу місць, які застосовуються в різних країнах чи навіть різних частинах однієї країни - різні. Ключовими є питання про підрахунок голосів та розподіл місць деякі виборчі системи створюють переваги для однієї чи двох найбільших партій, так що треті партії втрачають місця та з часом втрачають політичне значення. Але інші виборчі системи дають малим партіям право на парламентське представництво у відповідності з долею отриманих ними голосів. В результаті місця опиняються розподіленими між такою кількістю партій, що уряд може мати лише коаліційний характер (так відбувається, наприклад, у Ісландії).
    Спосіб визначення переможців та розподілу місць дійсно важливий. Різні країни застосовують різні способи. Звичайно, постає питання : чому б не визначити найкращу виборчу систему і не застосовувати лише її? На жаль, досконалої системи не існує. ............