Міністерство Освіти та Науки України

Вінницький Державний Технічний Університет

ІнЕЕМ

Кафедра ХЕБ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Аналітична хімія природного середовища" на тему:

Методи дослідження екологічного стану водних об`єктів

2003

Зміст

Вступ

1. Характеристика хімічного складу природних вод

2. Джерела надходження природних та антропогеннних хімічних інгредієнтів у водні об`єкти

3. Особливості відбору проб

4. Методи, які застосовуються для визначення стану водних об`єктів

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

До водних об’єктів, які потребують екологічного вивчення, належать океани, моря, річки, озера, штучні водойми, болота, підземні та стічні води.

Важливими задачами контролю за станом водних об’єктів є спостереження, оцінка і прогноз змін їх складу. Аналіз - основне джерело інформації про стан природних вод. Контроль хімічного складу водних об`єктів дозволяє ідентифікувати забруднювачі, зафіксувати ступінь забрудненості того чи іншого об’єкта, визначити джерело забруднення та локалізувати його, оцінити ефективність застосованого методу чи заходу по очищенню. Оцінка якості води проводиться за гранично допустимими концентраціями (ГДК) компонентів.

Накопичення і узагальнення аналітичних даних з урахуванням необхідних відомостей дозволяють створювати математичні моделі окремих водних об’єктів. До якості води висуваються досить жорсткі вимоги: вміст компонентів, які нормуються, коливаються в межах 100-1000 мкг/л, а для дуже токсичних - 1-2 мкг/л. Оскільки природна вода - складна багатокомпонентна система, та враховуючи, що визначення компонентів потрібно проводити на рівні концентрації до % - дослідження хімічного складу природних вод є складною задачею.

Хімічний аналіз - складний багатоетапний процес. Основними етапами є: відбір проби, підготовка проби до аналізу, виконання аналізу (визначення певного інгрідієнта або групи інгрідієнтів), обробка результатів аналізу. Точність визначення хімічного складу вод залежить від його сталості, правильності місця відбору проб, забезпечення умов їх зберігання, обраного методу аналізу.

Основними забруднювачами річок та водосховищ є: пестициди, сполуки нітрогену і фосфору, важкі метали, радіонукліди, нафтопродукти.

1. Характеристика хімічного складу природних вод

Хімічний склад природних вод формується як за рахунок природніх, так і антропогенних факторів та, зокрема, в результаті надходження забруднень і пов’язаних з ними хімічних перетворень. Викиди в біосферу часто перевищують її природні можливості до самоочищення і призводять до того, що в грунтах, природніх водах, приземному шарі повітря і, як наслідок, у флорі та фауні зростає вміст токсичних елементів - арсену, кадмію, ртуті, плюмбуму, селену та інших. Забруднення є результатом неповного та нераціонального використання добутих природних ресурсів і продуктів промислового виробництва і, головним чином, недосконалості технології.

Хімічний склад води, її фізичні характеристики, швидкість трансформації забрудників залежать від природних чинників:

·  хімічного складу грунту берегів і мулу;

·  температури;

·  багатства рослинного й тваринного світу водойми;

·  швидкості течії;

·  глибини водойми;

·  рН води;

·  вмісту розчиненого кисню

та антропогенних, зокрема сусідства

·  тваринницьких ферм, звалищ;

·  сільськогосподарських угідь, особливо рисових чеків та виноградників, на яких використовують різноманітні пестициди;

·  промислових підприємств, енергетичних об’єктів;

·  штучних водосховищ;

·  місць скидання господарсько-побутових чи промислових стічних вод.

Стабільність і трансформація хімічних сполук у воді залежать від наявності кількох забруднювальних речовин, які, взаємодіючи між собою, можуть утворювати як нетоксичні, так і більш токсичні, ніж вихідні, сполуки.

Значною мірою впливають на хімічний стан водойм водонаповнення, скидання теплих вод, активізація різних мікробіологічних процесів.

Природні води - це складні розчини різноманітних речовин. ............