Методи знешкодження відходів від засобів хімізації в агросфері

1. Мінеральні добрива

Подальший інтенсивний розвиток сільського господарства в нашій країні нерозривно зв'язаний з зростанням внесення добрив, що збільшує небезпеку негативного впливу останніх на навколишнє середовище, насамперед на ґрунти. Порушення агрономічної технології внесення добрив, збереження, тукозмішування, виконання агрохімічних операцій «на око» часто призводять до розвитку явищ деградації ґрунтів і втрати ними продуктивності. Внесення великих кількостей мінеральних добрив, крім прояву токсичного ефекту, забруднення ґрунтів і вод, може істотно змінити вбирний комплекс і фізико-хімічні властивості ґрунтів. У розглянутому плані мінеральні добрива, насамперед азотні, можуть бути джерелами підвищення кислотності ґрунтів. Гідроліз і нітрифікація однієї грам – молекули нітрату амонію дає в результаті дві грам-молекули азотної кислоти. При нітрифікації однієї грам-молекули сульфату амонію утворюється дві грам-молекули азотної й одна грам-молекула сірчаної кислоти. Навіть гідроокис амонію є кислотоутворюючою сполукою, з якого при відповідних умовах може утворитися одна грам-молекула азотної кислоти. Підкислення ґрунтів у результаті застосування фізіологічно-кислих добрив найчастіше має місце в районах інтенсивного і тривалого використання добрив. Значної актуальності набуває питання вторинного підкислення ґрунтів у результаті застосування концентрованих комплексних добрив.

Тривале використання фізіологічно кислих форм мінеральних добрив знижує загальний вміст у ґрунтах гумусу з перетворенням останнього в сполуки типу фульвокислот. Процес перетворення гумусу при тривалому застосуванні добрив можуть змінити властивості ґрунту й обумовити його перехід з одного типу в інший.

Застосування мінеральних добрив у сільському господарстві в необґрунтовано високих дозах несприятливо впливає на грунтоутворюючі процеси, сприяє забрудненню контактуючих із ґрунтом середовищ залишками добрив, а також продуктми їх перетворення. Всі азотні добрива в ґрунті урешті решт перетворюється мікроорганізмами в солі азотної кислоти, причому відбувається денітрифікація з виділенням молякулярного азоту і його окислів, вилуговування нітратів у ґрунтові води. Ступінь засвоєння рослинами азоту з внесених добрив складає в перший рік близько 40% з мінеральних і до 20% з органічних. Інша частина його зв'язується ґрунтом у вигляді обмінно-увібраного і фіксованого амонію, а також речовин, що утворюються. Утилізація рослинами поглиненого ґрунтового азоту не перевищує 15-20 %. Без рослин непродуктивні втрати азоту з ґрунту різко збільшуються. У ґрунтах і організмах тварин азот перетворюється в більш токсичні нітрити. Незбалансованість живлення рослин на фоні надлишку сполук азоту, часта обробка гербіцидами стимулюють нагромадження в сільськогосподарській продукції нітратів і нітритів. ваги. Атмосферні опади і поливні води вимивають добрива, підвищуючи концентрації азотних сполук у водних джерелах. При систематичному застосуванні високих доз азотних добрив значна частина азоту у вигляді нітратів мігрує в товщині 0-300 см з низхідним і висхідної потоками вологи (восени і на початку весни в глибину профілю, влітку й узимку – до поверхні). ............