Реферат на тему:

„Методичні аспекти роботи художньо-прикладного гуртка”

Організація занять певним видом декоративно-ужиткового мистецтва ставить на меті як навчання, так і виховання дітей, індивідуальна діяльність розширює і поглиблює знання учнів, розвиває їх ініціативу, сприяє не тільки зміцненню набутих умінь навичок, але й формуванню нових. Навчальна результативність може бути визначена за наслідком оцінювання кінцевого продукту одержаного виробу. У кожному виробі декоративно-ужиткового мистецтва відображається рівень опанування учнями технічною і мистецькою складовими художньої обробки матеріалів

До технічної сторони процесу створення предметів відносять; визначення функціональних параметрів виробу, що накладає вимоги на форму, розміри, перелік деталей і способи їх з"єднання; знання властивостей матеріалів, що використовуються при виготовленні виробів-та майстерність виконавців.

Мистецька сторона предметної діяльності учнів полягає, насамперед, «визначенні художньої ідеї твору - того образу, що викликав в уяві дитини думки і почуття, які вона хоче передати оточуючим. Носієм художнього образу є зображувальні засоби: матеріал, форма, пропорції, текстура і кольори. Поєднання цих елементів композиція забезпечує сприйняття твору декоративно-ужиткового мистецтва, тобто художню довершеність задуманого виробу.

Важливо те, що технічна і мистецька сторони в процесі декорування виробів тісно переплітаються.

Виховним наслідком занять декоративно-ужитковим мистецтвом є його вплив на почуття, емоції і морально-етичну сферу особистості. Для того, щоб індивід був здатний відчувати насолоду від своєї чи чужої творчості, реалізованої у художньому виробі, йому необхідно мати певну інформаційну підготовку, достатній рівень розвитку уяви і чуттєвої сфери.

Вирішення поставленої мети може реалізовуватися на уроках трудового навчання обслуговуючої праці і в позаурочний час.

Позарурочна робота за цілями, змістом і методами наближена до навчального процесу і є його продовженням у позаурочний час. Вона не завжди носить добровільний і самодіяльний характер. Визначальна роль в її організації і плануванні належить педагогам наприклад, робота предметних гуртків, факультативів, які ведуть вчителі-предметники для поширення та поглиблення у школярів знань, умінь та навичок програмного матеріалу з окремих предметів.

Позанавчальна робота - це ті позакласні заняття, які ведуться головним чином в дитячих колективах на основі самоуправління, активності і самодіяльності дітей при допомозі педагогів та громадських організацій.

Позакласною роботою називають різноманітні навчально-виховні заходи, які виходять за межі обов'язкових навчальних програм державного, регіонального чи шкільного компонента змісту загальної середньої освіти і проводяться школою у позаурочний час.

Навчально-виховні заняття, які організовуються спеціально призначеним для цього позашкільними навчально-виховними та культурно-просвітницькими закладами, називаються позашкільною робото.

Позакласна і позашкільна робота - поняття близькі але не тотожні У них однакові завдання, їм характерні загальні особливості. Але якщо позакласну роботу школа організовує в основному своїми силами, то позашкільні навчально-виховні заклади мають спеціально створену для цього матеріальну базу та штат педагогів і методистів, а характер їх діяльності визначається відповідними нормативними документами.

Позакласна робота - широке та неоднозначне поняття, яке включає в себе різні, неоднорідні за змістом, призначенням, методикою проведення, формами і способами керівництва заняття. ............