Мир ісламської культури
У центрі арабо-ісламської, а потім і тюрко-ісламської культури перебуває Коран, у якому зосереджене світоглядне ядро ісламського миру.
Культ Аллаха включає визнання його як всемогутнього, безсмертного, милостивого й милосердного бога, від якого залежать життя й смерть всіх живих істот. Саме таке визнання й було потрібно від бажаючі сповідати іслам. Треба було при свідках сказати: «Немає божества, крім Аллаха, і Мухаммед - посланник божий». Цей акт сприймалося як укладання договору з Аллахом, у силу чого віровідступництво виключалося. На підтвердження всесилля Аллаха віровідступників карали смертю.
У Корані говориться, що увесь навколишній світ своїм існуванням зобов'язаний волі Аллаха. Він же обумовлює саму можливість одержання врожаю, розмноження худоби й т.д. Він улаштував небесні світила, щоб люди знаходили по них шлях додому. Аллах ніколи не залишить у лиху своїх прихильників, і вони; повинні бути вірні своєму Богові, якому немає рівних у світі.
Втім, в Аллаха є супротивник. Це мусульманський сатана, шайтан, Іблис. У Корані говориться, що Іблис - ангел, який ослухався Аллаха й за це викинутий з небес і робить підступу людям. Коран застерігає: «Хто бере сатану заступником крім Аллаха, той потерпів явний збиток! Він обіцяє їм і збуджує в них мрії. Але обіцяє їм сатана тільки зваба! У цих притулок - геєна, і не знайдуть вони від її порятунку!».
Серед мусульман широко поширене сказання про пророка Ібрахиме, що розправився із шайтаном у долині Мина біля Мекки. На згадку про це під час хаджу, паломництва в Мекку, прочани роблять у цій долині обряд «побиття шайтана».
Аллахові допомагають вірні йому ангели Джиорїль, Михаїль, Ісрафиль і Азраїль, які сумлінно виконують накази свого хазяїна.
Говориться в Корані й про Даджжале. Він, відповідно до релігійного навчання, прикутий ланцюгами до стрімчака на незаселеному острові посередині океану, де його годують і охороняють джини. Перед кінцем миру це чудовисько встановить своє жорстоке царство на землі. Лише Иса, що спустився в цей час із четвертого неба, ибн Маріам зможе відновити чистоту й силу ісламу.
Такі особливості монотеїзму, які сповідує Коран. Хоча Аллах і великий, він змушений зважати на шайтана й опиратися на вірних ангелів. Природно, що вірує не повинен про це забувати.
Шиїти вірують і в спадкоємних імамів - глав своєї громади й держави, який було дванадцять. Останній з них - Мохаммед аль-махди. По їхньому поданню, цей імам ще хлопчиком шести - дев'яти років таємниче зник. Це трапилося ще в IX в.
Шиїти вірять, що він повернеться й відновить на землі справедливість. Вони називають його Мунтазаром (очікуваним) і вважають месією (махди).
Культ Аллаха логічно переходить в ідею зумовленості людських учинків. Аллах все знає й направляє правовірних у їхньому житті. В Аллаха «ключі таємного; знає їх тільки він. Знає він, що на суші й на море; аркуш падає тільки з його ведена, і немає зерна в мороці землі, немає свіжого й сухого, чого не було б у книзі ясної. І він - той, котрий заспокоює «ас уночі й знає, що ви добуваєте вдень...
Ще Адамові, першій людині, створеному Аллахом, «він сказав: «Хіба я вам не говорив, що знаю сховане на небесах і на землі й знаю те, що ви виявляєте, і те, що приховуєте?».
Внаслідок свого всезнайства Аллах вирішує долю кожного.
Ідея абсолютної зумовленості людських учинків не раз ставала предметом дискусій у середовищі мусульман-богословів. ............
