Зміст

1  Мораль і соціальне управління

1.1  Мораль як форма суспільної свідомості

1.2    Мораль і соціальне управління

2       Мораль і релігія

2.1 Співвідношення моралі та релігії в суспільному житті

2.2 Релігійна  мораль

Список використаної літератури:

 МОРАЛЬ (лат. moralis – моральний) - предмет вивчення етики; форма суспільної свідомості, соціальний інститут, що виконує функцію регулювання поводження людей в усіх без винятку областях громадського життя. У всякому суспільстві дії величезної множини людей повинні бути узгоджені в сукупну масову діяльність, при усій своїй розмаїтості підпорядковуватися визначеним загальносоціальным законам. Функцію такого узгодження і виконує мораль поряд з іншими формами суспільної дисципліни, тісно переплітаючись із ними і водночас представляючи собою щось специфічне. Мораль регулює поводження людини в усіх без винятку сферах його громадського життя - у праці і побуті, у політиці і науці, у сім'ї і суспільних місцях, хоча і грає в них неоднакову роль.(6, 188)

 Від інших форм регулювання масової діяльності (права, виробничо-адміністративних розпорядків, державних декретів, народних традицій і т.п.) мораль відрізняється засобом обгрунтування і здійснення своїх вимог. У моралі суспільна необхідність, потреби, інтереси товариства або класів відбиваються у виді сформованих стихійно і загальновизнаних розпоряджень і оцінок, підкріплених силою масового приклада, навички, звичаю, суспільної думки. Тому вимоги моралі приймають форму безособової повинності. Ці вимоги мають стійкий характер. Вони відрізняються від простого звичаю або традицій, що підтримуються силою вставленого порядку, тим, що одержують ідейне обгрунтування у виді уявлень про те, як личить людині жити і поводитись. Поряд із суспільною свідомістю в моралі не меншу роль грає індивідуальна свідомість. Спираючись на вироблені людством моральні уявлення, засвоюючи їх у процесі виховання, індивід може значною мірою самостійно регулювати своє поводження і судити про моральне значення всього, що відбувається навколо нього. Завдяки цьому він виступає не тільки як об'єкт соціального контролю, але і як його свідомий суб'єкт, тобто як моральна особистість. Будучи складним суспільним утворенням, мораль включає моральну діяльність із погляду її утримання і мотивації (те, як прийнято поводитися в тому або іншому товаристві, поводження множини людей, удачі); моральні відношення, що регулюють цю діяльність та виявляються в різноманітних формах повинності, вимоги до людини, моральну свідомість (норми, принципи, суспільний і моральний ідеали, поняття добра і люта, справедливості ). Всі ці форми моральної свідомості об'єднані в логічно упорядковану систему, що дозволяє не тільки наказувати, але і певним чином мотивувати й оцінювати моральні дії. Стосовно до різноманітних галузей громадського життя в моралі формуються особливі правила (трудова мораль, фахова, побутова, сімейна мораль), що складають лише самостійну область моралі і мають єдине обгрунтування.

В усіх цих сферах крім моралі. діють і інші регулятори поводження – правові норми і декрети держави, виробничо-адміністративний розклад, організаційні статути та інструкції, вказівки посадових осіб. ............