План
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи процесу виховання учнівської молоді в Галичині на засадах християнської молоді (кінець ХІХ і початок ХХ ст.)
1.1 Провідні педагогічні ідеї християнської теорії морального виховання, обґрунтовані представниками греко-католицької Церкви
1.2 Історико-педагогічні аспекти діяльності українських чернечих нагромаджень
1.3 Основні напрями соціально-педагогічної роботи Українських Католицьких Союзів
Розділ ІІ. Практика морального виховання української молоді в освітньо-виховних закладах
2.1 Зміст процесу виховання української молоді в загальноосвітніх і фахових школах
2.2 Виховна функція змісту шкільних підручників
Висновки
Література
Додатки
Вступ
Нові соціально-політичні умови, окрім економічних реформ, у нашій державі призвели до трансформації суспільної свідомості. Демократичні процеси створили відповідні можливості для національно-культурного відродження української нації, котре тісно пов’язане з її духовним оновленням. В останні роки стала помітною тенденція до більш активного зацікавлення громадянства релігійним життям, що призвело до збільшення кількості храмових споруд, відродження чернечих спільнот та ін. Релігійна сфера стала предметом особливої уваги під час підготовки світової громадськості до відзначення другого тисячоліття виникнення християнства як вагомого чинника становлення етичних цінностей європейської і світової цивілізації. Усі ці фактори і задекларована у Конституції України стаття про свободу совісті є «характерними ознаками процесу формування в суспільстві цивілізованого ставлення до релігії. Звернення до релігії, як скарбниці духовної культури людства й оберегу національної самобутності українського народу, в сучасних умовах переоцінки вартостей і трансформації ієрархії цінностей є логічним і закономірним явищем. Тільки адекватне, а не скептичне чи гіпертрофоване сприйняття релігії з одного боку та її відповідність нагальним соціально-культурним потребам з другого, забезпечить функціонування і розвиток, останньої як духовно збагачуючого чинника у всіх сферах суспільного життя. Особливого такту, виваженості, компетентності і толерантності вимагає-вирішення питання про визначення ролі, місця, механізмів дії релігії в освітньо-виховній сфері як середовищі формування нового покоління української нації.
Демократичні перетворення і зміни, що відбулися останніми роками у нашому суспільстві, спонукали і уможливили наукові дослідження, пов’язані з проблемою оцінки ролі та внеску греко-католицької Церкви в процес національно-культурного відродження українського населення Галичини і кін. ХІХ- поч. ХХ ст.
Дослідження цієї проблеми проводили як теологи, психологи, так і філософи, історики, політологи й педагоги. Всю науково-популярну літературу щодо теми дослідження можна умовно, поділити на кілька інформаційно-джерельних блоків:
фундаментальні першоджерела — праці представників духовенства розглядуваного періоду, в яких розроблено теоретико-методологічні засади християнського виховання (А.Шептицького, Й.Сліпого, М.Конрада та ін.);
діаспорні видання 60-90-х років, котрі правдиво відображали роль Церкви, однак не знаходились у широкому науковому обігу (А.Великого, М.Ваврика та ін.);
дослідження радянського періоду, у яких греко-католицьке духовенство безпідставно звинувачувалось у реакційній ролі та клерикалізмі, упереджено і кон’юнктурно висвітлювалась діяльність Церкви, фальсифікувалась її історія;
сучасні наукові дослідження, метою яких стало історично-правдиве, науково об’єктивне висвітлення усіх аспектів діяльності греко-католицького духовенства.
Для нас найбільший інтерес представляють наукові дослідження спеціалістів останньої групи.
Формування української освіти на різних землях у період кін. ............