Зміст
Вступ
1. Поняття міжбюджетних відносин
2. Критерії розмежування видатків і доходів між окремими бюджетами
3. Характер та форми взаємовідносин між бюджетами. Субсидіювання та його види: субсидії, субвенції, дотації
4. Зарубіжний досвід використання бюджетних трансфертів
5. Проблеми вдосконалення системи трансфертів
Висновок
Література
Вступ
Головною ознакою міжурядових трансфертів та їхнє фінансових відносин у будь-якій правове регулювання країні є організація та способи переміщення фінансових ресурсів від одного рівня влади до іншого. Основним інструментом такого переміщення ресурсів є система бюджетних трансфертів.
Трансферти — головний інструмент організації міжбюджетних взаємовідносин, як уже зазначалося в попередньому параграфі роботи.
Термін трансферти в українському законодавстві почав використовуватись у 1998 р. Трансфертами в Україні є дотації, субсидії, субвенції, а також міжбюджетні взаєморозрахунки. Проблема використання дотацій, субсидій і субвенцій уже порушувалася в українській літературі. Обговорюється вона і у виданнях Російської Федерації. Цій проблемі присвячено ряд спеціальних видань за Програмою сприяння парламентові України.
Проблема бюджетних трансфертів має велике практичне значення, адже в Україні розвивається тенденція збільшення чисельності дотаційних бюджетів.
1. Поняття міжбюджетних відносин
Місцеві бюджети можуть бути достатніми для виконання органами місцевого самоврядування делегованих і власних повноважень, а також для забезпечення населення соціальними послугами не нижче рівня мінімальних соціальних гарантій. Якщо місцеві бюджети не збалансовані з урахуванням цих умов, держава забезпечує їхню збалансованість шляхом передачі засобів у виді міжбюджетних трансфертів (дотацій, субвенцій).
Міжбюджетні відносини - це система фінансових відносин, які формуються між державою, АРК, місцевим самоврядуванням в процесі забезпечення ресурсами відповідних бюджетів для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України (ст.81).
Визначення правових норм щодо забезпечення відповідності між повноваженням на здійснення видатків з місцевих бюджетів та бюджетними ресурсами, що мають забезпечувати виконання цих повноважень - першочергова мета.
Недосконалість інституційної та правової бази регулювання міжбюджетних відносин мали місце протягом останніх років:
По-перше, відсутність чіткого розподілу видаткових повноважень між державним та місцевими бюджетами, а також передача на місцеві бюджети видатків без забезпечення їх відповідними ресурсами знімала відповідальність з органів місцевої влади за виконання зобов’язань з надання бюджетних послуг населенню
По-друге, основна частка доходів місцевих бюджетів формувалась за рахунок відрахувань від загальнодержавних податків і зборів, нормативи яких щорічно змінювались.
З прийняттям БК запроваджені основні норми щодо реформування фінансових відносин, а також врегульовані такі питання:
Здійснено розмежування видатків між ланками бюджетної системи та відповідальність органів влади за їх здійснення;(Ст.84,86);
Визначено, що видатки за державними програмами соціального захисту та соцзабезпечення населення фінансуватимуться за рахунок коштів державного бюджету (ст.102);
Місцевим органам влади надано право самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. ............
