Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка
Інженерно-педагогічний факультет
Кафедра трудового навчання
Контрольна робота
на тему
«Міжкристалічна корозія – найбільш шкідливий вид корозійних руйнувань»
Виконала:
Студентка групи КТ-15
Вовк Н.М.
Перевірив:
Бочар І.Й.
Тернопіль2010
Зміст
Вступ
1 Види корозії
2 Види корозійного руйнування
3 Міжкристалічне руйнування
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Метали та сплави на їх основі є основними конструкційними матеріалами. З них виготовляють найвідповідальніші деталі та механізми. Внаслідок взаємодії із зовнішнім середовищем деталі та механізми втрачають свою довговічність, що спричинює простоювання обладнання, втрату сировини, продукції, а часом навіть призводить до аварій з людськими жертвами.
Корозією називають руйнування виробів, виготовлених з металів і сплавів, під дією зовнішнього середовища.
Середовища, в яких руйнуються метали та сплави, називають корозійними.
Прикладом цих середовищ є повітря, розчини солей, кислот, лугів, розплави металів, викидні та промислові гази, бензин, тощо. Ці середовища можуть розчиняти метали та сплави або утворювати сполуки з ними: оксиди, нітриди, тощо. Наприклад, на поверхні виробів, виготовлених із сплавів на основі заліза (вуглецеві сталі, чавуни), утворюються оксиди у вигляді іржі бурого кольору.
На практиці мають місце випадки, коли на поверхні виробів не утворюються продукти корозійного руйнування – тоді виявити пошкодження виробів дуже важко.
Корозійні середовища поділяють на електроліти та неелектроліти.
Середовища-електроліти проводять електричний струм. До них належать розчини солей, кислот, лугів, морська вода, тощо.
Середовища-неелектроліти не проводять електричного струму. Прикладом таких середовищ є викидні та промислові гази, спирт, бензин, мастила, тощо.
1 Види корозії
У разі взаємодії корозійних середовищ з металами та сплавами спостерігається кілька видів корозії, які класифікують за такими ознаками як: механізм взаємодії, умови взаємодії, тощо.
1. За механізмом взаємодії зовнішнього середовища з металами та сплавами корозію поділяють на хімічну й електрохімічну.
1.1. Хімічна корозія – це руйнування виробів, виготовлених з металів і сплавів, у середовищах-неелектролітах.
Прикладом такого виду корозії є руйнування деталей нагрівних печей, казанів, турбін, двигунів внутрішнього згоряння, сопел реактивних двигунів, тощо. У разі взаємодії газового середовища (пічні та викидні гази) з металевими виробами на їх поверхні утворюються різні хімічні сполуки (наприклад, оксиди, сульфіди, тощо) у вигляді плівок.
Чим вища температура середовища, тим інтенсивніше кородує метал, оскільки зростають швидкість дифузії газів через плівку до металу і зустрічна дифузія атомів металу. У разі утворення не дуже щільної та міцної плівки газове середовище може різко прискорити руйнування виробів.
Якщо на поверхні виробів утворюються міцні оксидні плівки, то корозійне руйнування сповільнюється.
1.2. Електрохімічна корозія - руйнування виробів, виготовлених з металів і сплавів у середовищах-електролітах.
Це найпоширеніший вид корозії. ............