Науковий потенціал незалежної України
Незалежна Україна одержала в спадок досить високий науковий потенціал.
Це, передусім, Національна академія наук, сотні галузевих науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів. За науковим потенціалом Україна посідала, за класифікацією ЮНЕСКО, сьоме місце в світі. На середину 1990-х рр. науковий комплекс держави включав понад 1300 одиниць. У ньому працювало 1,5 тис. академіків і членів-кореспондентів НАН України, понад 9 тис. докторів наук і понад 78 тис. кандидатів наук 50% наукового потенціалу України було зосереджено у вищих навчальних закладах. Тут працювало майже 60% наукових кадрів – кандидатів і докторів наук країни, захищалося до 75% дисертацій. Відповідно до статті 54 Основного Закону України свобода наукової та технічної творчості належать до основних видів конституційних прав і свобод людини й громадянина.
Найбільший обсяг досліджень і розробок у 1990-і рр., як і раніше, виконували наукові організації машинобудівної галузі та Національної академії наук України. Значним був також науковий доробок науково-дослідних установ промисловості й системи освіти. Фундаментальні дослідження становили понад 25% загального обсягу науково-дослідних робіт.
Зміни, які відбувались у сфері науки протягом останнього десятиріччя, були неоднозначними й суперечливими. Гострі соціально-економічні проблеми перехідного періоду негативно вплинули на стабільність роботи більшості наукових установ. Уже на початку 1990-х рр. окреслилася стійка тенденція до скорочення чисельності спеціалістів. Відбувалося це значною мірою за рахунок провідних учених і здібної молоді. У сфері науки та наукового обслуговування в 1991 р. було зайнято 450 тис. осіб, а в 1997 – 233 тис. Науковими дослідженнями й розробками в 1991 р. займалося 295 тис. чоловік, а в 1997 – 143 тис. За перші сім років незалежності на роботу за кордон виїхало понад 6 тис. учених. Особливо відчутні втрати серед генетиків, фізиків-теоретиків, фізіологів, біохіміків. Значно скоротилася кількість працівників у науково-дослідних установах Міністерства машинобудівної промисловості, Міністерства енергетики, Міністерства промисловості, Міністерства охорони здоров'я, Національної академії наук. Основними причинами відпливу спеціалістів з наукової сфери було погіршення умов праці, стрімке зниження реальної заробітної плати та престижу наукової діяльності, посилення попиту на висококваліфікованих спеціалістів в інших галузях господарства, головно, в комерційних структурах. У малому бізнесі вже на середину 1990-х рр. спостерігалося значне зростання кількості спеціалістів вищої кваліфікації.
У щорічній доповіді Президента України «Економічний і соціальний розвиток України у 1995 році» відзначалося поглиблення технологічного відставання економіки України. «Відбувається не тільки скорочення наукових виробництв, а й зменшення частки прогресивних технологій майже в усіх сферах економіки. За останні роки різко знизилась інноваційна активність промислових підприємств України» 2. В доповіді також зазначалося, що кількість створюваних дослідних зразків нової техніки щороку зменшувалася в середньому на 400 одиниць. При цьому тільки третина з них передавалася на виробництво, а питома вага розробок, технічний рівень яких перевищував світовий, становила 4,1%, тоді як у 1990 р. ............
