НЕУСТОЙКА В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ П Л А Н Вступ Глава I. Загальна характеристика забезпечення виконання зобов'язань. 1. Поняття забезпечення виконання зобов'язань. 2. Способи забезпечення виконання зобов'язань. 3. Окремі способи забезпечення виконання зобов'язань. Глава II. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов'язань. 1. Поняття та функції неустойки. 2. Форми неустойки. 3. Види неустойки. 4. Шляхи встановлення неустойки. 5. Застосування неустойки. Глава III. Цивільно-правове регулювання неустойки в зарубіжному законодавстві. 1. Цивільно-правове регулювання неустойки в країнах Європи. 2. Цивільно-правове регулювання неустойки в англо-американських країнах. Заключні положення. Вступ
    Ця праця має за мету дослідити сучасні положення одного із інститутів цивільного права - інституту неустойки.
    В нинішнх умовах докорінної перебудови економіки учасники цивільного і торгового обігу зацікавлені в застосуванні різного роду гарантій виконання зобов'язань, значення яких непомірно зростає. Для чого в практиці сучасного обігу розроблено складну і бататоманітну систему забезпечення виконання зобов'язань. Виконання цивільноправових обов'язків - це та договірна дисципліна, яка необхідна не лише для економіки, а й для суспільства в цілому. Власне за допомогою їх виконання створюються атмосфера поваги до вимог законодавства, прав та інтересів громадян, організацій. Неустойка є одним із найпоширеніших способів забезпечення виконання зобов'язань і її функціональне призаначення у ринковій економіці важко переоцінити. Саме цей момент, а також та мала увага, яка приділялась інституту неустойки, порівнянно з ведучими інститутами цивільного права (як,наприклад, юридичних осіб чи державної власності), вплинули на вибір теми серед запропонованих. Глава I. Загальна характеристика забезпечення виконання зобов'язань. 1. Поняття забезпечення виконання зобов'язань.
    В умовах ринкового господарства існує велика ймовірність невиконання боржником своїх зобов'язань. Це може відбутись як через недобросовісну поведінку самого боржника, так і в разі його неплатоспроможності. Шершеневич Г.Ф. стверджує: "Зобов'язання дає право вимагати, але не примушувати довиконання дії, обіцяну боржником. Якщо зі сторони боржника немає і не може бути ніякої гарантії в тому, що встановлене зобов'язання буде точно виконано, то, хоча б, необхідно забезпечити кредитору той майновий інтерес, який для нього поєднується з зобов'язанням. Дійсно, все майно боржника відповідає за його виконання, і якщо боржник ухиляється від виконання зобов'язання, то інтерес кредитора, що пов'язаний з цим зобов'язанням, може бути здійснено примусово з майна боржника: частина цього майна, а якщо необхідно, і все майно,буде реалізоване суспільною владою і отримані кошти підуть на задоволення інтересу кредитора"1
    Отже до боржника, який не виконує або неналежним чином виконує зобов'язання застосовують певні, передбаченні законом заходи примусу, які називаються санкціями зобов'язання. Наприклад, відібрання речі у боржника, стягнення збитків, яких зазнав кредитор. Однак незважаючи на можливість у кожному випадку, коли боржник не виконує або неналежним чином виконує зобов'язання, застосувати до нього зазначені засоби примусу, інтереси кредитора можуть залишатись незадоволеними. ............