Територія та географічне положення. Королівство Норвегія — унітарна держава, що складається з 19 губерній. Країна сягає західних і північних країв Скандинавського півострова й межує з Росією (1), Фінляндією (2) і Швецією (3). Береги країни на заході й півдні омиває Атлантичний океан, на півночі — Північний Льодовитий. Крім материкової частини, до Норвегії належить ряд островів, серед яких і архіпелаг Шпіцберген.
На сьогодні Норвегія — конституційна монархія.
Природа. Третина території Норвегії розташована за Північним полярним колом, тому країна має напрочуд точну назву — Норвегія,— що в перекладі означає «шлях на північ». Тут розташований північний край материкової Європи — мис Нордкін.
Більшу частину території Норвегії займають Скандинавські гори, значна частина яких укрита хвойними лісами. Вони відрізняються пересіченим рельєфом. Прикрасою гір служать численні водоспади, серед яких і найбільший у Європі — Мардалсфоссен. Під час льодовикового періоду вся територія Норвегії була вкрита багатометровим шаром льоду. Зараз же загальна площа заледеніння Скандинавських гір — близько 5 тис. км2. Однак тут розташований найбільший гірський льодовик у Європі — Юстедал.
Під час «льодовикової епохи» сформувалися багато форм рельєфу країни, зокрема один із її символів — фіорди, яких у Норвегії дуже багато. Увесь західний берег заповнений цими вузькими глибокими морськими затоками з крутими берегами. Для фіордів характерні не тільки стрімчасті високі схили, але й велика довжина й глибина при невеликій ширині. Зазвичай від головного фіорду відходять бічні, а ті, у свою чергу, поділяються на ще більш дрібні затоки. Це нагадує річкову систему, що не дивно, адже льоди й вода створили фіорди на місці річкових русел і долин.
Загальна довжина берегової лінії без фіордів складає 3420 км. Фіорди збільшують її на 6,2, і тоді за довжиною вона перевищує половину екватора - 21 465 км. Ланцюг прибережних островів - шхер, що налічує до 150 тисяч,- захищає фіорди від сильних західних вітрів, що дмуть з Атлантичного океану. Норвежці називають їх «дитинчатами».
Клімат у Норвегії відрізняється досить м'якою для цих широт зимою і прохолодним літом, чому сприяє тепла Північно-Атлантична течія. Середні температури січня -12...+2 °С, липня +6...+15 °С Середня річна кількість опадів - від 3000 мм на заході до 300 мм на сході країни. На заході є місця, де опади випадають майже щодня, що зовсім не характерно для високих широт.
Найбільші річки протікають на сході Норвегії, «західні» водні потоки є короткими й швидкими. У південній Норвегії багато мальовничих озер.
Країна має великі запаси нафти й природного газу, тут також є вугілля, титанова руда, молібден, будівельна сировина.
Історичний розвиток. Територія Норвегії була заселена задовго до нашої ери. Пізніше корінне населення змішалося зі сторонніми германськими племенами, що прибули з півдня. Близько 900 р. тут сформувався централізований міжплемінний союз, що поклав початок утворенню великого королівства. Основу скандинавського суспільства складали незалежні селяни, що працювали самостійно або разом із родиною. І незважаючи на те що вони мали невеликі ділянки землі, селяни все-таки залишалися вільними людьми. Ріст населення в прибережних районах країни Й обмеження прав вільних общинників призвело до того, що деякі жителі були витиснуті у внутрішні райони, а деякі стали чинити набіги на окремі райони Європи. ............
