МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Бердичівський політехнічний коледж
Контрольна робота
з дисципліни “Числові методи”
Виконав:
студент групи Пзс-503
Лифар Сергій Олександрович
Перевірив:
Федчук Людмила Олегівна
м. Бердичів 2009 р.
Зміст
Завдання 1.
Завдання 2.
Завдання 3.
Завдання 4.
Список використаної літератури
Завдання 1
Обчислити визначник матриці методом Гаусса.
Розв'язок.
Визначник матриці А шукатимемо за формулою:
де - ведучі елементи схеми єдиного ділення.
Складемо розрахункову таблицю і знайдемо
Стовпчики 1 2 3 9 4 0 4 1 2 2 1 1 1 0,44444 0 -0,77778 2 0,11111 1 1 -2,57143 1,285714
Отримаємо: de t= 9 · (-0,77778) · 1,285714 = -9
Завдання 2
Розгорнути характеристичний визначник заданої матриці методом Крилова.
Розв'язок.
1. Вибираємо початковий вектор наближення .
2. Визначаємо координати векторів
2. Визначаємо координати векторів
3. Складемо матричне рівняння:
4. Запишемо систему виду.
5. Розв’язавши систему методом Гауса, отримаємо
p1 p2 p3 b У1 У2 1 2 10 -61 -48 0 1 7 -41 -33 0 1 6 -37 -30 1 2 10 -61 -48 -48 1 7 -41 -33 -33 1 6 -37 -30 -30 1 7 -41 -33 -33 -1 4 3 3 1 -4 -3 -3 1 p3 -4 1 p2 -13 1 p1 5
6. Таким чином, характеристичний визначник має вигляд:
Завдання 3
Обчислити наближене значення визначеного інтегралу за допомогою формули Сімпсона, розбивши відрізок інтегрування на 10 частин. Усі обчислення проводити з точністю е=0,001.
Розв'язок.
Наближене значення визначеного інтегралу методом Сімпсона обчислюється за формулою:
Крок табулювання функції знайдемо за формулою:
За умовою a=0 b=1 n=10, отже
Складемо розрахункову таблицю значень функції змінюючи x від a до b на крок табулювання:
i xi f(xi) 0 0 2,000 1 0,1 2,452 2 0,2 2,458 3 0,3 2,468 4 0,4 2,482 5 0,5 2,500 6 0,6 2,522 7 0,7 2,548 8 0,8 2,577 9 0,9 2,610 10 1 2,646
Знайдемо проміжкові суми з формули Сімпсона:
Отримуємо:
Завдання 4
Методом золотого перерізу знайти мінімум функції y=f(x) на відрізку [a; b] з точністю е=0,001.
, [0; 4];
Розв'язок.
Найменше значення функції шукатиме за таким алгоритмом:
1) обчислюємо значення та ;
2) обчислюємо f(x1), f(x2);
3) якщо f(x1) ≤ f(x2), то для подальшого ділення залишаємо інтервал [a, x2];
4) якщо f(x1) > f(x2), то для подальшого ділення залишаємо інтервал [x1, b].
Процес ділення продовжуємо до тих пір, доки довжина інтервалу невизначеності не стане меншою заданої точності е.
Складемо розрахункову таблицю:
a b x1 x2 f(x1) f(x2) 0,000 4,000 1,528 2,472 0,150 0,329 0,000 2,472 0,944 1,528 -0,019 0,150 0,000 1,528 0,584 0,944 -0,161 -0,019 0,000 0,944 0,361 0,583 -0,271 -0,161 0,000 0,583 0,223 0,361 -0,350 -0,271 0,000 0,361 0,138 0,023 -0,403 -0,350 0,000 0,223 0,085 0,138 -0,439 -0,403 0,000 0,138 0,053 0,085 -0,462 -0,439 0,000 0,085 0,033 0,053 -0,476 -0,462 0,000 0,053 0,020 0,033 -0,485 -0,476 0,000 0,033 0,012 0,020 -0,491 -0,45 0,000 0,020 0,008 0,012 -0,494 -0,491 0,000 0,012 0,005 0,008 -0,496 -0,494 0,000 0,002 0,003 0,005 -0,498 -0,496 0,000 0,005 0,002 0,003 -0,499 -0,498
Отримали:
[0;4]
Список використаної літератури
1. Коссак О., Тумашова О. ............
