Основні функції векселів в господарчій діяльності
    
    Головні особливості векселя полягають у тому, що він є, по-перше, абстрактним борговим зобов'язанням. Тобто в текстів векселя немає будь-яких пояснень щодо появи грошового боргу; по-друге, йому властива беззастережність, обов'язковість оплати у відповідності з тими положеннями, що містяться у векселі. Це означає, що фізичні та юридичні особи, видавши вексель, беруть на себе безумовне абстрактне зобов'язання сплатити власнику (векселедержателю) вказану в ньому суму у встановлений строк; по-третє, вексель виписується на порівняно короткий строк, Формально він може виписуватись у межах одного року, але фактично це робиться переважно на 1-3 місяці; по-четверте, предметом вексельного зобов'язання можуть бути лише гроші, тобто суми коштів у формі національної чи іноземної валюти; по-п'яте, виникнувши на основі конкретної комерційної угоди (контракту, договору), вексель з часом відокремився від неї. Нині він функціонує як самостійний договір. Більше того, у його текст не можна вносити будь-яких доповнень, що пов'язують виконання вексельного зобов'язання з відносинами за контрактом. Водночас законодавством допускається можливість введення до тексту посилання на номер банківської гарантії, акредитиву, які не позбавляють вексель юридичної сили, але суттєво полегшують процедуру розрахунків.
    Порядок видачі векселів строго регламентований. Виписується вексель лише на спеціальному бланку, що виготовляється із спеціального паперу і має відповідний захист проти фальшування (16 положень). Друкується він офсетним способом та високим друком. За текстом, графічними елементами та розміщенням реквізитів вексельні бланки відповідають зразкам за номерами 1 і 2.
    Вексельні бланки можна заповнювати як звичайною авторучкою, так і на друкарській машинці або іншим способом. Розмір даного бланка - 105х297 мм. Сума платежу за векселем обов'язково заповнюється цифрами і літерами. Вексель підписується керівником і головним бухгалтером юридичної особи та скріплюється печаткою.
    Постановою Верховної Ради від 17.06.1992 р. "Про застосування векселів у господарському обороті України" передбачено систему операцій і порядок придбання бланків векселів. Їх можна придбати в комерційних банках, віднісши дані затрати до загальногосподарських. Облік бланків векселів, як і інших видів цінних паперів, ведеться на балансовому рахунку 004 за відповідними прибутково-розрахунковими документами, а списання - одночасно із записом реалізації, як і будь-якого з різновидів цінних паперів. Зберігаються вексельні бланки підприємства в касі нарівні з грошовими коштами і в порядку, встановленому Правилами ведення касових операцій у народному господарстві.
    Основними суб'єктами вексельного кредиту і векселя як письмового боргового зобов'язання є векселедавець і векселе-держатель. Векселедавець - це особа, яка видала вексель, простий чи переказний. У переказному векселі ця особа називається трасантом. Він цілковито відповідає за акцепт, тобто дає згоду сплатити вказану суму і за сам платіж. Векселедавець не може скласти з себе цього обов'язку. Тому будь-яка умова, за якою векселедавець хотів би скласти з себе відповідальність за [ платіж, вважається недійсною. ............