ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ ІМ. В.П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ

РОДІНА ЮЛІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК: 617.7-001.31-07:577.1-085

 

Оптимізація лікування хворих з контузією ока шляхом медикаментозної стабілізації мембран лізосом та корекції порушень імунореактивності організму

 

14.01.18 – Офтальмологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Чуднявцева Наталія Олександрівна, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, старший науковий співробітник відділу відновлювально-реконструктивної хірургії пошкоджень ока

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дрожжина Галина Іванівна, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, керівник відділу патології рогівки; доктор медичних наук, професор Сухіна Людмила Олексіївна, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб ФІПО

Захист відбудеться "13 " червня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України (65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар 49/51).

Автореферат розісланий " 12 " травня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук, професор                    І.П. Метеліцина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Наслідки і ускладнення травм ока є однією з головних причин інвалідності по зору (Мошетова Л.К., Кочергин С.А., 2006). Серед усіх пошкоджень, що призводять до інвалідності, тупа травма становить від 8,3 до 38,7% (Крижановська Т.М., 2003; Либман Е.С. с соавт., 2000; Сухина И.В. c соавт., 2002) і супроводжується втратою соціальної активності осіб працездатного віку, що обумовлює високу медико-соціальну значимість цієї патології (Красновид Т.А. с соавт., 2001). В теперішній час частота пошкоджень очного яблука, в тому числі й контузійного характеру, не має тенденції до скорочення, а серед побутових і кримінальних травм контузії посідають лідируюче місце і становлять 66-79,6% (Волков В.В. с соавт., 2005; Даниличев В.Ф., 2000; Zagelbaum B.M. et al., 1993). Незважаючи на численні експериментальні і клінічні дослідження, розробка нових комплексів лікування хворих з контузією очного яблука залишається актуальною проблемою.

Клінічні постконтузійні прояви різноманітні і особливо динамічні в ранній період (1-2 тижня) після травми. Саме в цей період утворюється патогенетична основа для формування стійких патологічних змін з боку різних структур ока, порушення регуляції внутрішньоочного тиску, а також для розвитку хронічного посттравматичного увеїту, що може призвести до важких наслідків - навіть до загибелі ока і завершитися його енуклеацією, частота якої становить від 3 до 20% (Vasavada A.R. ............