МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Реферат
З дисципліни: "Фізичні основи металургії"
На тему:
"Отримання ніобію"
Суми 2009 р.
Відкриття ніобію
Трапилося так, що ніобій був відкритий двічі. Перший раз у 1801 р. англійський вчений Чарльз Хатчет досліджував зразок мінералу, надісланий у Британський музей з Америки. З цього мінералу він виділив оксид невідомого раніше елемента. Новий елемент Хатчет назвав колумбієм, відзначаючи тим самим його заокеанське походження. А чорний мінерал отримав назву колумбіт.
Через рік шведський хімік Екеберг виділив з колумбіту оксид ще одного нового елемента, названого тантал. Схожість сполук колумбію і танталу була така велика, що протягом 40 років більшість хіміків вважали, що тантал і колумбій – один і той самий елемент.
У 1844 р. німецький хімік Генріх Розі досліджував зразки колумбію, знайдені в Баварії. Він знову виявив оксиди двох металів. Один з них був оксидом відомого вже танталу. Оксиди були схожі, і, підкреслюючи їх схожість, Розі назвав елемент, що створює другий оксид, ніобієм на ім'я Ніобі, дочки міфологічного мученика Тантала. Втім, Розі, як і Хатчет, не зумів отримати цей елемент у вільному стані.
Металевий ніобій був вперше отриманий лише у 1866 р. шведським ученим Бломстрандом при відновленні хлориду ніобію воднем. У кінці ХІ ст. були знайдені ще два способи отримання цього елемента. Спочатку Муассан отримав його в електропечі, відновлюючи окисел ніобію вуглецем, а потім Гольдшмідт зумів відновити той же елемент алюмінієм.
Середній вміст ніобію у земній корі 2-10-3% за масою. Тільки у лужних вивержених породах – ніфелінових сієнитах та інших – вміст ніобію підвищений до 10-2 -10-1%. У цих породах і пов'язаних з ними пегматитах, карбонатитах, а також у гранітних пегматитах виявлено 23 мінерали ніобію і близько 130 інших мінералів, що містять підвищені кількості ніобію. Це в основному складні і прості оксиди. У мінералах Nb пов'язаний з рідкоземельними елементами та з Та, Ті, Са, Nа, Тh, Fе, Ва (тантало-ніобати, титанати та ін.). З 6 промислових мінералів найбільш важливі пірохлор і колумбіт. Промислові родовища ніобію пов'язані з масивами лужних порід (наприклад, на Кольському півострові), їх корою вивітрювання, а також з гранітними пегматитами. Важливе значення мають і розсипи танталоніобатів.
Отримання ніобію
Руди ніобію – як правило, комплексні і збіднені Nb, хоча їх запаси набагато перевершують запаси руд Та. Рудні концентрати містять Nb2О5: пірохлорові – не менше 37%, лопаритові – 8%, колумбітові – 30–60%. Велику їх частину переробляють алюміно – або силікотермічним відновленням на фероніобій (40–60% Nb) й феротанталоніобій. Металевий ніобій отримують з рудних концентратів за складною технологією у три стадії: 1) розкриття концентрату, 2) розділення Nb і Та і отримання їх чистих хімічних сполук; 3) відновлення і рафінування металевого ніобію і його сплавів. Основні промислові методи виробництва ніобію і сплавів алюмінотермічний, натрієтермічний, карботермічний: з суміші Nb2О5 і сажі спочатку одержують при 1800 °С в атмосфері водню карбід, потім з суміші карбіду і оксид при 1800–1900 °С у вакуумі – метал; для отримання сплавів ніобію у цю суміш додають оксиди легуючих металів; за іншим варіантом ніобій відновлюють при високій температурі у вакуумі безпосередньо з Nb2О5 сажею. ............
