1. Педагогіка – наука про виховання людини
Педагогічні знання характеризуються певною розбіжністю їхнього життєвого і наукового змісту. У побуті люди широко використовують терміни і поняття педагогіки, не окреслюючи чітко їхньої межі. Різні люди в ті самі терміни і поняття вкладають часом різний зміст. Наукові поняття, на відміну від побутових, строго відповідають певному змісту і єдині за своїм значенням. При недостатньо глибокому володінні науковими знаннями хоча і відбувається перебудова життєвих уявлень, але це в кращому випадку лише самі загальні, як правило, несистематизовані, уривчасті зведення про окремі сторони тих чи інших педагогічних явищ.
Майже кожний з нас слово «педагогіка» пов’язує зі школою і процесом навчання, з чим у якійсь мірі можна погодитися. Перше згадування про школу виявлене в давньоєгипетських джерелах за 2,5 тисячі років до н.е. У них говорилося про те, що жреці навчали дітей царських сановників початків арифметики і геометрії.
Навчання і виховання народилися разом з людським суспільством. Вони були необхідні для того, щоб накопичений досвід – соціальний, виробничий, духовний – не був загублений новими поколіннями людей. Навчання і виховання, таким чином, були споконвічно однією з ведучих функцій соціуму. Без цієї діяльності людське суспільство перестало б існувати і розвиватися. Здійснювали виховання і навчання, як правило, люди похилого віку чи найбільш досвідчені дорослі. Але спочатку ця діяльність не була самостійним процесом, а проводилася паралельно з іншими заняттями. З ускладненням накопичених людьми знань і придбанням корисного досвіду, який необхідно було зберігати з метою подальшого збільшення, дана діяльність поступово стала виділятися в самостійну.
Свою назву вона одержала від функції, яку в Древній Греції виконували раби, спеціально приставлені до молодих людей з аристократичних родин. Цим рабам батьки доручали догляд за своїми дітьми, коли ті йшли в школу чи з неї, а також на прогулянках. Цих рабів називали дітоводіями (з грецької «пейда» - дитина, «гогес» - вести). Пізніше даний термін закріпився за всіма, хто був пов'язаний з навчанням і вихованням підростаючого покоління, а потім став позначити і власне науку.
Таким чином, «педагогіка» у буквальному перекладі з грецької – дітоводіння.
Кожне покоління людей вирішує три найважливіші завдання: освоїти досвід попередніх поколінь; збагатити і збільшити цей досвід; передати його наступному поколінню.
Наука, що вивчає закономірності передачі старшим поколінням і активним засвоєнням молодшими поколіннями соціального досвіду, необхідного для життя і праці, називається педагогікою.
Існують й інші визначення педагогіки як науки.
Педагогіка – наука, що вивчає закономірності виховання, освіти і навчання.
Педагогіка – наука про закони освіти і виховання дітей та дорослих.
Педагогіка – наука про виховання людини.
Педагогіка – сукупність знань про спільну діяльність вчителя-вихователя й учнів у процесі засвоєння змісту освіти для досягнення особистісних і суспільних цілей.
2. Видатні вчені-педагоги
Вважається, що вперше педагогіка виділилася в самостійну галузь знань на початку XVII ст., коли англійський філософ і натураліст Ф. ............
