Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин
Політичний портрет Тоні Блера
Виконав:
студент 2 курсу, 3 групи,
відділення «МП»
Іванчук К.М.
Київ – 2010
План
Вступ
1. Шлях у політику
2. Особистість політика
3. Політико-практичний аспект
4. Політичний імідж
5. Медіа-простір політичного лідера
Висновки
Вступ
Він став одним з найвідоміших політиків кінця XX – початку XXI століття. Це єдиний лейбористський прем'єр Великобританії, який привів свою партію до перемоги на виборах три рази поспіль. Мене особисто він зацікавив як людина з надзвичайним обдаруванням політика, харизмою та особливою саме для нього вірою у те, що мірою рішень має бути їх «правильність». Щодо оцінки його діяльності точаться найпалкіші політологічні дискусії, в яких застосовуються діаметрально суперечні доводи. Але яка б не була кінцева оцінка, Тоні Блер може по праву складати один з найвражаючих політичних портретів нашого часу.
1. Шлях у політику
Ентоні Чарльз Лінтон Блер народився 6 травня 1953 року в столиці Шотландії Единбурзі в заможній англіканській сім'ї Лео і Хейзел Блер, що згодом відкрило йому двері юридичного факультету престижного Оксфордського університету. Однак особистість майбутнього прем'єра кувалася у горнилі «хіпово-гітарної» революції 1960-х: ідоли і вожді поп-культури були його кумирами, а їхній спосіб життя - прикладом для наслідування. Це породжувало конфлікти з батьками й навчило Тоні, за свідченням друзів, з палаючими «непорочними» очима говорити неправду. Це юнацьке вміння Блер привніс у своє доросле життя.
Навчаючись в університеті, Блер як і раніше не випускав з рук електрогітару, продовжуючи молитися ідолам поп- і рок-культури. І Бог зна як склалося б його життя, якби він не зустрів свою майбутню дружину Черрі. Вона походила з католицької ірландської сім'ї, була вихована в строгості і наставила закоханого нареченого, а потім і чоловіка, «на шлях істинний». А цим шляхом була політика, тяга до якої проявилася ще в студентські роки, коли кудлатий гітарист не тільки гітарою, а й промовами «заводив» зі сцени натовп. Потім своє природне красномовство Блер відточив в судових поєдинках, працюючи з 1976 по 1983 роки в адвокатській конторі, де він спеціалізувався на профспілкових справах і трудовому праві. У результаті до кінця 1970-х його політичне дарування цілком дозріло.
Блер вступив в Лейбористську партію, яка тоді переживала період розброду і хитань, яскраво виступав на партійних форумах, де був помічений партійними босами, що проштовхнули його в 1983 році в британський парламент, де він заробив прізвисько «Бембі» в силу своєї недосвідченості. Разом з ним у парламент пройшов лівий журналіст з Глазго Гордон Браун, що став вічним другом-суперником Блера і потім змінив його на прем'єрській посаді. З 1984 року Блер десять років входив до тіньового уряду лейбористів. У 1994 році, після смерті старого лідера, він очолив Лейбористську партію, а в 1997-му привів її до перемоги, ставши наймолодшим за 200 років прем'єр-міністром країни.
2. Особистість політика
Епітет «один з самих» може імпонувати його самолюбству, але не закрутити голову. Блер - людина великої волі і міцних нервів, жорсткої самодисципліни і точного розрахунку. У той же час він - тверезий прагматик з переконаннями, у нього холодна голова, але не чуже натхненню серце. ............
