Понимание и мышление
    Поняттями називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх ознаках.
    Із цього визначення випливає, по-перше, що поняття - це увний образ предмета, його відображення, а не сам предмет. Тому поняття про предмети не можна змішувати із самими предметами, відбитими цими поняттями.
    Поняття - це логічна форма думки, думка про предмет.
    Предмет думки - це той предмет або явище, про який мислить людина. Предметами думки можуть бути як матеріальні предмети і явища, так і думки про ці предмети, які існують в об'єктивній дійсності, і предмети та явища видумані (Бог, русалка).
    По-друге, поняття відтворює не все, що має предмет, не всі його ознаки, а тільки істотні.
    Ознакою називається все те, в чому предмети схожі один з одним або чим відрізняються.
    Кожен предмет і явище матеріального світу мають численні ознаки. Одні з них істотні, інші - неістотні.
    Істотні ознаки - це такі ознаки, котрі відображають природу предмета, його від усіх інших предметів. Істотними ознаками є загальні та необхідні ознаки, такі, котрі належать усім предметам роду і без яких немислений.
    Неістотні ознаки - це ознаки, наявність або відсутність котрих не приводить до зміни природи предмета чи явища. Неістотні ознаки є ознаками нестійкими, зовнішніми, одиничними, які не виражають властивості предмета. Різниця між істотними й неістотними ознаками відносна, ознака, що є істотною, із розвитком і зміною предмета може перетворитися в неістотну, і навпаки. Ознака неістотна в одному відношенні може виявитися істотною в іншому. Критерієм істотності ознак, які відтворюються поняттям, є суспільна практика людини.
    Поняття відрізняється від уявлення. Уявлення, як і поняття, відбиває предмет у його ознаках. Тільки поняття відтворює істотні ознаки, а уявлення - предмет в сукупності найрізноманітніших його ознак. Уявлення багатіше, ніж поняття відображає предмет глибше, воно дає нам знання про властивість предмета, тоді як уявлення властивості речей і явищ не розкриває.
    Поняття - результат глибокого пізнання предметів або явищ. Щоб утворити поняття, необхідно вивчити предмет в усіх істотних його проявах. Вироблення того чи іншого поняття завжди є кроком уперед у пізнанні навколишнього світу, щаблем у розвитку науки.
    Операції над поняттями - це такі логічні дії, унаслідок яких утворюються нові поняття. Оскільки обсяг понять розглядається як клас, із яким проводяться, ці операції, то останні й називаються операціями з класами. Унаслідок цих операцій (операцій над поняттями) здобувають нові класи. Розгляньмо такі операції над поняттями: а) складання, б) множення, в) заперечення, г) узагальнення і обмеження понять.
    А. Операція складання понять полягає в об'єднанні двох чи кількох класів у один клас.
    Так, операція складання понять "обвинувальний присуд" і "виправдувальний присуд" полягає в об'єднавші класу обвинувальних присудів з класом виправдувальних присудів у один клас, або в одне поняття "обвинувальний присуд" літерою А, а поняття "виправдувальний присуд" літерою В, то результат цієї операції .можна відобразити графічно так (див. рис. 1) Заштрихована поверхня є клас присудів.
    За допомогою операції складання можна об'єднати класи (поняття), що перебувають між собою у найрізноманітнішнх відношеннях: тотожність, підпорядкування, перехрещення, супідрядність, суперечність, протилежності. ............