ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1.Загальна характеристика поняття

Розділ 2.Дефініція (визначення) та поділ (класифікація ( поняття ). Роль логічних правил дефініції та поділу в юриспруденції

Задачі

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Розділ 1. Загальна характеристика поняття

Поняття виконує дві основні функції — пізнавальну й комунікативну.

Пізнавальна функція понять полягає в тому, що поняття є і результатом попереднього процесу пізнання, і засобом подальшого пізнання дійсності. Без понять неможливе існування науки, наприклад, юридичні поняття "право", "правопорушення", "закон" тощо відображають широкий спектр суспільних відносин між людьми.

Комунікативна функція полягає в тому, що, закріплюючи свої знання у формі понять, люди потім обмінюються ними в процесі своєї життєдіяльності, а також передають їх наступним поколінням.

Поняття має структуру, тобто воно складається з певної кількості пов'язаних між собою елементів. У структурному плані поняття є поєднанням обсягу й змісту.

Поняття - це форма мислення, яка відтворює предмети в їх загальних та істотних (якісних) ознаках.

Виникнення понять є результатом прогресу людського мислення.

Творення понять базувалося на предметному характері дійсності (наявності у ній окремих предметів, що мали якісну визначеність: сонце, місяць, каміння, рослини, тварини тощо). Всі ці предмети мають свої ознаки (властивості).

Творення понять є результатом активної діяльності суб'єкта пізнання.

Така діяльність базується на поєднанні  кількох  логічних  прийомів: - аналізі — мисленнєвому розкладанні предмета на окремі ознаки; - синтезі — мисленнєвому поєднанні кількох ознак предмета в єдине ціле; - порівнянні — мисленнєвому співставленні одного предмета з іншим, виявленні між ними подібних та відмітних ознак; - абстрагуванні (від лат. — відвертати) — мисленнєвому виділенні у предметів одних ознак та відвертанні від інших; - узагальненні — мисленнєвому об'єднанні однорідних предметів, їх групуванні на основі тих або інших ознак.

Обсяг понять є сукупністю (множиною) тих конкретних предметів, які "підпадають" під це поняття, оскільки мають спільну для них властивість (ознаку). Окрім обсягу поняття, у логіці виділяють і доповнення до обсягу, тобто всі предмети, які не входять до цієї сукупності.[8, с.277]

Ознаки — це все те, чим предмети відрізняються один від одного або подібні між собою. Ознаки можуть бути загальними й відмітними, істотними й неістотними, необхідними і випадковими. У створенні понять найголовнішу роль відіграють загальні та істотні ознаки.

Загальними називають ознаки, спільні для кількох (двох або більше) предметів.

Істотними (якісними) називають таку сукупність ознак предмета, кожна з яких необхідна, а всі разом достатні для того, щоб відрізнити певний предмет (або сукупність, множину предметів) від будь-якого іншого.[2, с.97]

Окрім перелічених характеристик понять слід розрізняти ще й такі, як сумісні й несумісні. Якщо з наданням логічної характеристики того чи іншого поняття вказують на несумісні логічні ознаки, виникає помилка — суперечність [1, c.34].

Розділ 2. Дефініція (визначення) та поділ (класифікація (понять). Роль логічних правил дефініції та поділу в юриспруденції

Визначенням (дефініцією) називається, розкриття змісту поняття.

Оскільки зміст поняття складають необхідні, істотні ознаки предмета, то визначити поняття — означав з'ясувати істотні ознаки предмета. ............