Міністерство освіти і науки України

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Юридичний факультет

Кафедра цивільного права та процесу

Курсова робота

Поняття, ознаки та особливості процесуального становища відповідача в цивільному судочинстві

Виконала

Студентка 41-ї групу

Заочної форми навчання

Кух Ірина Миколаївна

Перевірив:

ст. викладач

Демчук А.М.

Луцьк 2009

План

Вступ

1. Поняття та ознаки відповідача в цивільному процесі

2. Процесуальні права та обов'язки відповідача

3. Заміна неналежного відповідача

4. Захист прав та інтересів відповідача

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Для того, щоб суд прийняв цивільну справу до свого провадження, розглянув її і ухвалив рішення, необхідно, щоб заінтересована особа реалізувала своє право і звернулася до суду за захистом порушеного, невизнаного права і охоронювального законом інтересу.

Такою заінтересованою особою є громадянин чи юридична особа, яка має юридичний інтерес у справі, прагне захистити своє юридичне становище, примусити іншу особу виконати іншу дію на свою користь або утриматись від такої дії, захистити право чи законний інтерес інших осіб у передбачених законом випадках. Заінтересовані особи, між якими виник спір про об'єктивне право, що переданий на розгляд суду, називаються сторонами.

Отже, сторонами (partes) у цивільному процесі є юридично заінтересовані особи (громадяни і організації), матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення у цивільному судочинстві. Вони є головним особами, які беруть участь у цивільній справі позовного провадження, без яких неможливий сам процес. Поняття сторін у цивільному процесі має безпосередній зв'язок з матеріальними правовідносинами. Ними є переважно його суб'єкти: покупець і продавець, кредитор і боржник, подружжя (розірвання шлюбу, поділ спільного нажитого майна, визначення місця проживання дітей тощо) - внаслідок порушення не визнання чи оспорювання їх суб'єктивного законом інтересу.

Спірність та невизначеність матеріальних правовідносин змушує сторони шукати захист у суді. Але спір може мати місце при відсутності таких відносин у дійсності, тому правосуб'єктність сторін можуть мати особи, які лише вважають що між ними існують матеріально-правові відносини. Становище сторін у процесі тісно пов'язане з правопорушенням. Але може бути і без нього, внаслідок помилки про наявність між ними спірних правовідносин. Крім того, особа може вимагати від суду усунення умов, які створюють реальну загрозу порушення. Отже сторони мають у переданій на розгляд справі особистий юридичний інтерес, який буде протилежним за матеріальним і процесуальним характером. Матеріально-правовий - визначається спірним цивільними, трудовими та іншими матеріальними правовідносинами сторін. Процесуально-правовий - наслідки розв'язання матеріально-правового спору, одержання повного за змістом рішення суду.

Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Ними можуть бути фізичні, юридичні особи і держава (стаття ЗО ЦПК України). Позивач - це особа, на захист суб'єктивних прав і охоронювальних законом інтересів якої відкривається цивільна справа у суді та розпочинається цивільний процес. ............