Міністерство освіти і науки України

Чернігівський обласний інститут післядипломної освіти ім. К.Д. Ушинського

Реферат з дисципліни загальна психологія

на тему:

Порушення волі

Виконано:

слухачем ІІІ курсу

Дуденок Я.В.

Чернігів

2010

План

Вступ

1. Поняття волі

2. Психопатологія волі

3. Порушення потягів

Висновки

Список літератури

Вступ

Вольова поведінка - це цілеспрямованість, самоконтроль поведінки, можливість утримуватися в разі потреби від тих чи інших дій, тобто управління власною поведінкою. Слабкість волі, неорганізованість, порівняно легка відмова від досягнення поставленої мети всупереч її об'єктивній значущості - все це властиво типово і підлітку, і дитині, і навіть дорослій людині.

Для кожної людини важливо, як розвивається його воля, те, які позитивні почуття пов'язані з «перемогою над собою», над своїм небажанням що-небудь робити, власним страхом.

Ми не завжди можемо відрізнити наполегливість від впертості, дотримання певних принципів від прагнення, будь що домогтися свого, бачачи в усьому цьому рівні прояви волі. Тому необхідно вчитися відокремлювати справжні прояви волі від помилкових. Важливо знайти правильні засоби для досягнення бажаної мети. До таких засобів відносяться: вміння передбачати наслідки вчинків, їх значення для себе та інших людей, здатність уявляти собі такі наслідки не тільки інтелектуально, але й емоційно.

1. Поняття волі

Вольовий вчинок полягає у подоланні внутрішніх труднощів (в мотивації, мисленнєвому плануванні дій), а також зовнішніх труднощів на стадії практичної реалізації планів.

Воля тісно пов`язана зі спонукальною або мотиваційною сферою. Воля визначається не змістом окремого мотиву, а загальною спрямованістю особистості та інтелектом і є однією із форм активності особистості – свідомою регуляцією поведінки, що проявляється у вчинках, діях, оцінках, вольових актах. Воля – це практичний діяльнісний бік внутрішнього світу особистості.

Воля – це здатність до планомірної, організованої діяльності, спрямованої на досягнення свідомих цілей. Вольовою слід вважати лише таку діяльність, яка регулюється уявленнями про майбутні результати цієї діяльності.

Про наявність волі можна говорити коли:

1)  людина не має актуальної потреби організму;

2)  доводиться обирати між двома цілями;

3)  необхідно враховувати моральні наслідки своєї діяльності чи поведінки;

4)  необхідно долати зовнішні перешкоди;

5)  коли виникає необхідність діяти в ситуації соціальної необхідності;

6)  коли в ситуації можна здійснити кілька рівнозначних дій.

Вольова активність властива тільки людині, тварини позбавлені цієї здатності, хоча у них і існують її зачатки у вигляді навмисних дій, детермінованих можливістю появу актуальної потреби. Поведінка комах, риб, рептилій визначається головним чином інстинктами - вродженими механізмами, такими, що динамізують, направляють і контролюють цю поведінка. У птахів, ссавців і нижчих приматів контроль поведінки з інстинктів зміщується на механізми научіння. Поведінка людини визначається в основному розумової діяльністю. Динамізуюча функція інстинкту полягає в спонукання до дій, підвищення загальної активності. ............