РЕФЕРАТ

На тему: «Українське та міжнародне законодавство з питань права інтелектуальної власності»

ПЛАН

Вступ

1.          Поняття права інтелектуальної власності;

2.          Законодавство України про інтелектуальну власність;

3.         Міжнародні нормативно-правові акти з питань інтелектуальної власності;

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

 

Давно відомо, що інтелектуальна діяльність є однією з рушійних сил розвитку цивілізації, і означає результати інтелектуальної творчості людини.

Інтелектуальна власність є нематеріальною категорією і регулює здебільшого нематеріальні відносини між суб’єктами права інтелектуальної власності.

Як юридична категорія інтелектуальна власність складається з таких категорій: авторське право, яке включає в себе такі поняття як літературні, музичні, художні твори, комп’ютерне програмне забезпечення тощо; та промислову власність – тобто патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки та ін.

З розвитком категорії права інтелектуальної власності виникла необхідність у її детальному визначенні та захисті, як на внутрішньодержавному, так і на міжнародному рівні.

Так, з цією метою створюється відповідна нормативна база у кожній державі. На міжнародному рівні інтелектуальна власність захищається законодавством міжнародних організацій. Такими організаціями є наприклад Всесвітня організація інтелектуальної власності та Світова організація торгівлі.

Міжнародними організаціями прийняті такі акти з регулювання та охорони права власності:

-            Паризька конвенція про охорону промислової власності;

-            Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів;

-            Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх форм.

В Україні право інтелектуальної власності регулюється Цивільним кодексом України, прийнятий 16 січня 2003 року; Законом України «Про знаки на товари та послуги», Законом України «про винаходи та корисні моделі»; Законом України «про авторське право та суміжні права» та деякими іншими нормативно-правовими актами.

1. Поняття права інтелектуальної власності

Термін і поняття «інтелектуальна власність» виникли порівняно недавно.

Можна вважати, що походження терміна «інтелектуальна власність» пов'язано з французьким законодавством кінця XVIII ст. Це поняття склалося під впливом французьких філософів-просвітителів. Проте така теорія права на творчі результати найбільшого поширення вже в XIX столітті. Термін «інтелектуальна власність», започаткований у Франції широко використовується й зараз.

Отже, інтелектуальна власність - це продукт людського інтелектуальної діяльності, результат творчості, який охороняється законом. Це нематеріальна субстанція.

Право інтелектуальної власності розглядається з двох позицій: об’єктивної та суб’єктивної.

Об’єктивне право інтелектуальної власності – це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері створення, оформлення, використання й охорони результатів інтелектуальної діяльності людей.

Суб'єктивне право інтелектуальної власності — це право його суб'єкта на володіння, користування і розпорядження належним йому відповідно до закону результатом інтелектуальної діяльності.

При всіх своїх характеристиках інтелектуальна власність має економічну вартість. ............