МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ
Кафедра кримінального права
Д И П Л О М Н А Р О Б О Т А
на тему:
«Правові основи пенсійного забезпечення громадян в Україні»
студента 6 курсу, 614 групи,
Бойко Миколи Володимировича
Науковий керівник
Робота допущенна до захисту :
«___»______________ 200__ р.
Одеса
2008
План дипломної роботи
Вступ
1. Пенсійне забезпечення та пенсійне страхування
1.1.1. Основні законні та підзаконні акти та норми, що регулюють пенсійне забезпечення.
1.1.2. Міжнародні договори України, як частина національного пенсійного законодавства України.
1.1.3. Зв'язок пенсійного законодавства з іншими нормами права
1.1.4. Гарантії прав громадян згідно діючого законодавства України. Відповідальність за порушення пенсійного законодавства
2. Пенсійна система:
2.1.1. Структура та види загальнообов’язкового державного пенсійного забезпечення
2.1.2. Солідарна система пенсійного забезпечення
2.1.3. Накопичувальна система пенсійного страхування
2.1.4. Добровільне додаткове пенсійне забезпечення
3. Пенсійна реформа в Україні та її проблеми
3.1.1. Проблеми пенсійної реформи та пенсійного забезпечення
3.1.2. Правові проблеми пенсійного забезпечення та пенсійного законодавства
4. Органи, установи та організації, що здійснюють функціонування пенсійного забезпечення громадян в Україні
4.1. Пенсійний фонд України.
4.2. Державне регулювання не державного пенсійного забезпечення в України.
5. Гарантій прав громадян на пенсійне забезпечення
5.1.1. Особливості правового регулювання окремих громадян
5.1.2. Правове регулювання пенсійного забезпечення
5.1.2.1. державних службовців
5.1.2.2. працівників прокуратури
5.1.2.3. науковців
5.1.2.4. журналістів
5.1.2.5. осіб перелічених в списку № 1 та 2
5.1.2.6. пенсійне забезпечення громадян, що працюють за кордоном.
5.2. Практика застосування пенсійного законодавства України.
5.3. Актуальні проблеми пенсійного забезпечення.
5.4. Висновок.
Список джерел, що використовувались при написанні дипломної роботи
Вступ
Пенсійне забезпечення
Після розпаду СРСР головною відповідальністю стало соціальне забезпечення осіб
У грудні 1993 року Верховна Рада України ухвалила Концепцію соціального забезпечення населення України, якою передбачалося реформування системи соціального захисту, зокрема запровадження соціального страхування.
14 січня 1998 року було ухвалено Основи законодавства України про соціальне страхування, які визначають принципи та загальні правові, фінансові й організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні. У цьому документі дано визначення поняття «загальнообов'язкове державне соціальне страхування»: це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з не залежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Основами передбачено запровадження в Україні п'яти видів соціального страхування, а саме:
— на випадок безробіття;
— у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;
— від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
— пенсійне страхування;
— медичне страхування.
У випадку, якщо розділити дану тему на частини то можна зрозуміти, яким чином ми зможемо розкрити її зміст, визначити основні особливості та актуальні проблеми.
Під правовими основами ми розуміємо як основні законні та підзаконні акти та правові норми, якими регулюються пенсійне забезпечення громадян.
Пенсійне забезпечення - це державне мінімальне забезпечення трудовими (за віком, у зв'язку з інвалідністю, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальними пенсіями усіх непрацездатних громадян (за виключенням короткотермінової втрати працездатності у випадку хвороби чи тимчасової непрацездатності, пов'язаної з безробіттям) за рахунок коштів соціальних фондів та державних асигнувань.[1]
Складність даної теми полягає в безлічі законних та підзаконних нормативно-правових актів, якими регулюються відносини з приводу порядку стягнення, нарахування та виплати пенсії, а також підстав призначення, перегляду та сплати пенсії.
Також те, що вищезазначені норми на виконання пенсійних зобов’язань майже кожен рік змінюються іншими законодавчими актами.
Кожна людина за свою історію певну кількість раз змінювала посаду, місце своєї роботи, в зв’язку з чим відбувається складність у правильному визначені розміру та порядку обрахунку пенсії.
З громадянином пенсія має досить щільний зв'язок так як невід’ємно пов’язана з його працею та його подальшим матеріальним забезпеченням у непрацездатному віці.
Всі люди рано чи пізно зістаряться і в наслідку стануть непрацездатними або можуть ними опинитись через травму чи каліцтво.
Для досягнення певного економічного результату потрібно щоб робітник був упевнений у своїй матеріальній захищеності на випадок непрацездатності, а роботодавець в стабільній та продуктивній праці зі сторони працівника, який буде впевнений, в тому, що його чекає завтра.
Найважливішими чинниками розвитку пенсійного забезпечення є рівень розвитку економіки, демографічні та інші соціальні проблеми. ............
