Правовий вплив і правове регулювання: проблеми співвідношення
1. Поняття дії права і правового впливу.
2. Взаємодія правового впливу і правового регулювання.
3. Підходи до визначення правового регулювання.
4. Рівні правового регулювання.
5. Ознаки правового регулювання
1. Поняття дії права і правового впливу
В сучасному суспільстві право відіграє провідну роль, адже впорядковує відносини між людьми. Але, як оцінити право? На сьогодні, в науці поширений підхід, згідно з яким оцінити право можливо через його ефективність. Законодавство – це форма життя права. Саме законодавство надає правовим нормам формальної визначеності. А оскільки право і законодавство взаємопов’язані явища, і система законодавства є зовнішнім виразом системи права, тому зупинимося на дослідженні проблем ефективності законодавства. Спочатку визначимось з теоретичним підґрунтям проблеми. Для цього дамо характеристику термінів дія права, вплив права, правове регулювання. З’ясуємо їх визначення.
Будь-яке розуміння права базується на тому що ми розуміємо під здатністю права бути регулятором суспільних відносин. Вихідні ціннісні засади права – здатні здійснювати вплив на волю та свідомість людей.
Дія права – це ті канали, завдяки яким нормативний зміст права, його світоглядний потенціал, або «дух» законів, потрапляє в свідомість людей, впливає на їхню поведінку. Дія права проявляється в правовій ідеології, правотворчому впливові. Можливо сказати, що дія права – це вияв всіх властивостей та якостей права, що відображають його здатність чинити вплив на поведінку соціальний суб’єктів. Тому дія права дозволяє оцінити його реальну силу, соціальну міць, або соціальний ефект в суспільному житті.
Призначення категорії «дія права» полягає в тому, щоб відобразити всі можливі форми і сфери прояву права, тобто охарактеризувати право в процесі формування (генезис права), сприйняття індивідуальною та масовою правосвідомістю і здійснення в практичній діяльності.
Дія права означає певним «розріз» права, вона відображає життя права на різних рівнях: стосовно окремої особистості, суспільних груп, суспільства в цілому. Тому вказана категорія дозволяє визначити юридичні засоби та механізми, тобто той правовий інструментарій, що є необхідним окремим індивідам, їх об’єднанням, для цивілізованої участі в громадському житті. Тому дія права є свого роду фізіологією права, а складовими змісту дії права виступають: правовий вплив, сприйняття права, правові дії і правовідносини, правовий порядок.
З цього випливає, що дія права не зводиться до право реалізації або до правового регулювання. Правове регулювання є специфічною стороною або стадією дії права.
Тому відповідно правовий вплив дає можливість охарактеризувати право на етапі його формування і впливу на учасників регульованих відносин; сприйняття права означає причетність до індивідуальної та суспільної правосвідомості і напрацювання на цій основі внутрішньої мотивації до поведінки в правовій сфері, правова дія, правовідносини сприяють здійсненню громадянами, їх об’єднаннями, структурами держави правозастосовних дій, а правовий порядок забезпечує надання внаслідок правозастосування регульованим відносинам якості правових (впорядкованих, організованих), забезпечених та гарантованих державою, всією системою юридичних засобів.
Дія права – це його інформаційний ціннісно-мотиваційний і безпосередньо регулюючий вплив на суспільні відносини в межах визначеного (певного) простору, кола і часу осіб.
Таким чином, право втратило б будь-який зміст, якщо б не виявило себе як активне творче першоджерело, не формувало б і не змінювало б суспільне середовище, не визначало б напрями та форми поведінки учасників суспільних відносин. ............
