Реферат на тему
Природа державної влади
Історія свідчить, що стан, темпи і майбутнє суспільного розвитку безпосередньо залежать від сталості, сили й ефективності державного управлінського впливу. Тому дослідження проблем держанного управління, його значення в житті суспільства - одне з найважливіших фундаментальних завдань суспільних наук.
Управління як різновид суспільної діяльності, спрямованої на організацію, упорядкування і регулювання поведінки людей, завжди було необхідне людству. Забезпечення відповідного порядку, військова організація, будівництво шляхів, зрошувальних каналів, акведуків, релігійних споруд потребувало об'єднання великої маси людей. Тобто керівництво зусиллями людей виникло вже на світанку людства. Піраміди Єгипту, споруди Стародавнього Риму, Велика китайська стіна є матеріальними пам'ятками управлінського мистецтва. Функції управління у той час були відносно простими, як і саме суспільне буття. Розвиток останнього поступово ускладнює управлінські завдання, керівництво соціальними процесами. Жан Жак Руссо зазначав про велике значення проблеми управління вже у Спарті й Римській імперії. На думку Арістотеля, «державний устрій - це впорядкування держави, пов'язане з державною владою взагалі й насамперед з верховною владою. Верховна влада скрізь пов'язана із системою управління в державі, а система управління уособлена у тій чи іншій формі державного устрою. Так, у демократичних державах верховна влада належить народу, в олігархіях - окремим особам. Тому ми й говорили, що державний лад у демократичних політіях і в олігархіях різний; з цього погляду ми судитимемо й про решту». І далі: «...державний лад зумовлює характер державних інституцій, їх розподіл, встановлює форму верховної влади, визначає кінцеву мету будь-якого суспільного життя».
У середні віки функції державного управління концентрувалися в руках правителів - князів, герцогів й інших феодалів. Із формуванням централізованих держав утворюється великий адміністративний апарат управління і розвивається його спеціалізація.
Буржуазні революції XVII та XVIII століть зумовили появу нових ідей про природу, призначення, устрій і функціонування державної влади, її структурно-функціональна характеристика стала пануючою у суспільній практиці. Томас Гоббс, а потім Джон Локк у своїх працях піддали критиці феодально-теократичну концепцію божественного походження влади короля. Вони обґрунтували концепцію «природного стану» і природного права. Стан повної свободи і стан рівності осіб означають, що влада ніби є похідною від співтовариства людей. У природному стані кожен володіє виконавчою владою, що випливає із закону природи, а в державі вона стає функцією спеціального органу. Перехід від природного стану до громадянського суспільства на основі суспільного договору за волею і рішенням більшості означає: кожна людина як учасник договору уповноважує суспільство або його законодавчу владу створювати для нього закони, яких потребуватиме суспільне благо.
Держава якнайповніше виражена у владі. Водночас влада є основною ознакою держави. Вся повнота влади належить державі, вона розпоряджається всіма її формами, водночас усім іншим соціальним установам влада належить частково або вони розпоряджаються лише однією з її форм, причому це потребує санкцій і підтримки з боку державної влади.
Цікавими є зауваження Арістотеля щодо поняття «держава». ............
