Продуктивність, мотивація та оплата праці

Продуктивність праці

Продуктивність праці як економічна категорія це ефективність (плодотворність) трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ.

Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт-чи послуг), що її виробляє один працівник за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання робіт чи послуг).

Глобальна (системна) класифікація чинників, що впливають на рівень продуктивності праці

Зовнішні — чинники, що об'єктивно недоступні контролюванню окремим підприємством (загальнодержавні та загальноекономічні — законодавство, політика і стратегія, ринкова інфраструктура; макроструктури) зрушення в економіці та суспільстві; природні ресурси).

Внутрішні — ті чинники, на які підприємство може безпосередньо впливати (характер продукції, технологія та устаткування, матеріали, енергія; персонал, організація виробництва і праці, система мотивації ефективного використання трудових ресурсів тощо).

Інтегроване групування чинників зростання продуктивності праці на підприємствах:

1.         матеріально-технічні чинники (удосконалення техніки та технології, застосування нових видів сировини й матеріалів тощо);

2.         організаційні чинники (поглиблення спеціалізації та комбінування виробництва, удосконалення організації праці й системи управління та ін.);

3.         економічні чинники (удосконалення методів планування, систем оплати праці та участі працівників у прибутках тощо);

4.         соціальні чинники (створення належного морально-психологічного клімату, нематеріальні заохочення, поліпшення підготовки персоналу);

5.         природні умови та розміщення підприємств (має практичне значення для підприємств добувних галузей та агропромислового комплексу).

Послідовність прогнозних розрахунків можливого підвищення продуктивності праці на підприємстві

1.         Розраховується вихідна чисельність персоналу в розрахунковому періоді (Чвих), тобто умовна чисельність, яка була б необхідною для забезпечення планового (розрахункового) обсягу виробництва за умови збереження базового рівня виробітку продукції на одного працівника.

2.         Визначається зміна (зменшення « — », збільшення «+») вихідної чисельності працівників під впливом окремих чинників і сумарна зміна чисельності (Еч).

3.         Розраховується можливий загальний приріст продуктивності праці в розрахунковому періоді (Ппр) порівняно з базовим періодом за формулою

Розрахунки зміни (економії) чисельності працівників під впливом окремих чинників (їхніх груп). Економія чисельності працівників за рахунок впровадження нової техніки, технології, модернізації устаткування () обчислюється за формулою

tс,tн- трудомісткість виробництва відповідно на існуючому (старому) і новому (модернізованому) устаткуванні або за існуючою та новою технологією;

Чр — частка робітників, що працюють на цьому устаткуванні (технології) у загальній чисельності працівників підприємства в базовий період, %.

Зміну чисельності за рахунок скорочення внутрішньо змінних простоїв ()можна визначити, користуючись формулою

— внутрішньозмінні простої відповідно в розрахунковому і базисному періодах, %.

Зменшення або збільшення чисельності працівників через зміну частки покупних напівфабрикатів і кооперованих поставок () можна розрахувати укрупнено за формулою

d0, dp —частка покупних напівфабрикатів і кооперованих поставок в загальному обсязі продукції відповідно в базисному і розрахунковому роках, %.

Економія (збільшення) чисельності працівників за рахунок зміни структури виробництва ()визначається з використанням формули

де Чор — частка основних робітників у загальній чисельності персоналу базисного періоду, ч. ............