Зміст
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ І ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИНДРОМУ «ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ» У ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТНІХ ОРАНІЗАЦІЙ. 5
1.2. Педагогічні здібності 11
1.3. Порівняльний аналіз професійних якостей учителя. 13
РОЗДІЛ ІІ. “СИНДРОМ ЗГОРЯННЯ”. 15
2.1. Виникнення та поширення синдрому психічного «вигорання». 15
2.2. Професійне вигорання. 17
2.5. Способи формування готовності до майбутньої діяльності працівників освітніх організацій. 22
РОЗДІЛ ІІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.. 26
3.1. Синдром “емоційного вигорання” вчителя. 26
ВИСНОВОК.. 29
ЛІТЕРАТУРА.. 30
ВСТУП “Спочатку треба пробудити душу в дитини, а потім шліфувати розум…”,
“Надто багато в світі людей, яким ніхто не допоміг пробуджуватися” – у розпачі писав А.Сент-Екзюпері
Саме такі завдання ставить кожен вчитель перед собою – пробудити душу в дитини. Декому вдається справитись із завданням, а декому і ні.
Виховання етичного підґрунтя особистості відкриває можливості для правильної освіти. І найкращий період розвинення гуманності – це приклад дорослих, з якими малюки спілкуються.
Скільки б не працювали педагоги, маленькому громадянинові нелегко жити, нелегко робити свій правильний вибір в хаосі життя, якщо в сім’ї та суспільстві починають діяти “хижацькі закони”.
Гуманна система розвивального навчання, за якої високо цінуються не тільки знання, а й порядність у всьому, любов і повага до людей. І необхідність ставити виховання на перше місце довело саме життя.
Важко навчити дітей ділитися з товаришем, заступатися за слабших, просити пробачення за свої погані вчинки та не повторювати їх. Виправляти помилки і не бути руйнівниками, якщо найближчі дитині люди – мама і тато – сповідують теорію “переступити через інших”. І декотрі з них готові розірвати вчителя на шматки за те, що дитина може вдома запитати: “А чи правильно ви живете, мамо й тату?”
Життя розсудить дорослих, відкриє істини буття. А поки що педагогові потрібно чимало мужності та сил, аби щоденно з посмішкою заходити до класу, обіймати поглядом усіх своїх славних, унікальних “чомучок” і дарувати їм любов та мудрість.
Але мало хто з вчителів витримують таку “нагрузку”. Сьогодні з’явився такий термін як “професійне вигорання”, що є наслідком некерованого стресу, викликаного міжособистісним спілкуванням в професійній діяльності.
Найбільшим показником професійного вигорання є емоційне виснаження – виникає при перевантаженні , гніві та депресіях, а так дуже часто відбувається на уроках, де учні не слухаються.
Актуальність теми полягає в тому, що даний час, такий синдром, як «емоційне вигорання» вже стає добре знайоме явище в школах.
Постійна втома, спустошеність, відчуття відсутності соціальної підтримки, постійні докори, незадоволення професією…Спілкування з педагогами показує, що багато кому з вчителів імпонують всі прояви цього феномену.
Об’єкт дослідження – працівники освітніх організацій.
Предмет дослідження –педагогічні передумови професійного вигорання вчителя.
Мета дослідження – дослідити особливості професійного вигорання вчителя.
Завдання:
1) зробити теоретичний аналіз досліджень феномену професійного вигорання.
2) На основі теоретичних досліджень підібрати методики для вивчення особливостей феномену.
3) Сформувати експериментальну та контрольну групи досліджуваних.
4) Обробити та узагальнити результати дослідження.
Теоретична цінність роботи полягає в систематизації досліджень такого маловивченого, на даний час, феномену, як професійне вигорання вчителя.
Методи дослідження:
- спостереження;
- бесіда;
- тестування.
РОЗДІЛ І ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИНДРОМУ «ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ» У ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТНІХ ОРАНІЗАЦІЙ. 1.1. Синдром «професійного вигорання» як результат хронічного
професійного стресу в педагогічних працівників
Про наявність великої кількості стресорів у педагогічній діяльності говорять вже давно як зарубіжні, так і вітчизняні вчені. ............
