Коли ми говоримо про те, що піаніст гарно читає з листа, то маємо на увазі високоякісне в технічному та художньому відношенні виконання твору без попередньої підготовки. Це велика майстерність, володіння котрою звично перевіряється у відповідальних обставинах: на концерті, іспиті, у класі при заняттях з викладачем. Піаніст повинен подумки уявити собі форму твору, його стиль, динаміку, темп, звучання в цілому, підібрати зручну аплікатуру і потім почати виконання твору на роялі.
Виховання навичок читання з листа – невід’ємна складова навчання учня-піаніста. Напевно, для досвідченого викладача буде зайвим нагадування про те, що принцип «від простого до більш складного» буде головним у вихованні навичок читання нот з листа. Починати треба з уміння розрізняти лише декілька нот, що набагато корисніше, ніж розбирати погано та неякісно велику кількість нотного матеріалу. Слід пам’ятати, за для того, щоб зусилля викладача були не марні, читання з листа повинно бути спрямованим та систематизованим.
По-перше, треба починати з курсу читання нот. Корисно буде запропонувати учневі прочитати ноти в скрипічному, а потім і в басовому ключах. З кожною новою вправою завдання слід ускладнювати: це і збільшування кількості нот у межах невеликого діапазону, додавання до нот знаків альтерації, об’єднання нот в ритмічні фігури. Можна, також, усно, або за інструментом проговорювати, або програвати назви нот у відповідній темпо-ритмічній організації. На цьому етапі варто зупинитись найдовше. Слід пам’ятати, якщо учень, зупиняючись та спотикаючись, пізнає і без часової організації відтворює на інструменті окремі ноти або нотні комплекси – то це варто рахувати лише як поганий розбір.
Не секрет, що в класі фортепіано можуть займатися різні діти: за характером, темпераментом та швидкістю реакції тощо. Тому на перших етапах важливо «розштовхати» учнів, які відрізняються повільною реакцією на уроці, навчити їх якомога швидше реагувати на те, що відбувається на уроці. У роботі з такими учнями можна рекомендувати таку форму роботи на уроці. Дитині пропонується звичайний лист паперу, розміром 25 на 25 сантиметрів (для зручного сприйняття зором). Цей лист розбито на двадцять п’ять клітин, у яких розставлені цифри від 1 до 25. Цифри у клітинах розставляються проізвольно. Буде гарно, якщо у викладача буде декілька таких листів з цифрами, щоб запобігти привиканню з боку учня. Учневі пропонується знаходити цифри у квадратах в різноманітній послідовності. Наприклад, одночасний зворотній рахунок: 1-25, 2-24, 3-23, 4-22 і так далі. Також можна почати рахувати з любої цифри, наприклад: 1-12, 2-13, 3-14, 4-15. Або зворотній рахунок , теж проізвольний: 1-23, 2-22, 3-21, 4-20 і так далі. Усі ці вправи виконуються ритмічно, під метроном. З власного досвіду знаю, що така форма роботи подобається учням та допомагає покращити увагу на уроці та швидкість реакції на вказівки викладача.
Корисним на перших етапах читання нот з листа буде читання однорядкових мелодій. Учню потрібно порадити обвести зором нотний рисунок, виділити його ритм, тобто прочитати зором усю мелодичну лінію, проаналізувати її. Дитина повинна з’ясувати, в якому розмірі написано твір, які він має ключові знаки, тоніку. Нарешті – яким пальцем розпочати гру. Здібність бачити, читати та запам’ятовувати нотний текст трохи раніш його виконання значно впливає на якість читання з листа. ............
