Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка
Кафедра рідної мови та методики її викладання
ДИПЛОМНА РОБОТА
Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів при вивченні теми «Прислівник»
Підготувала
студентка 32 групи
факультету підготовки
вчителів початкових класів
Пелехата Наталія Богданівна
Науковий керівник
кандидат філологічних наук, доцент
Лушпинська лілія Павлівна
Тернопіль-2009
Зміст
Вступ
Розділ І. Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів як методична проблема
1.1 Сутність і структура зв’язного мовлення молодших школярів
1.2 Реалізація принципу розвитку мовлення на уроках української мови в початковій школі
1.3 Програмові вимоги до вивчення теми «Прислівник» у початкових класах
Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота з розвитку мовлення молодших школярів при вивченні прислівника
2.1 Методичне забезпечення вивчення прислівника в початковій школі
2.2 Відбір вправ з розвитку мовлення учнів при вивченні теми «Прислівник»
2.3 Експериментальна перевірка ефективності розвитку мовлення школярів при вивченні теми «Прислівник»
Висновки
Список використаної літератури
Додаток
Вступ
Відродження національної школи і реформування освіти в Україні є вимогою часу. Цей процес зумовлений змінами у суспільно-політичному житті і засвідчений Законом про освіту, Державною національною програмою “Освіта” (Україна ХХІ століття), концепцією мовної освіти.
Із зміною соціально-політичних функцій української мови на сучасному етапі, наданням їй на конституційному рівні статусу державної спостерігається переорієнтація мети навчання мови в освітніх закладах України. У проекті Державного освітнього стандарту з української мови (початкова ланка) визначено мету її навчання, яка полягає насамперед у „формуванні в учнів уміння будувати висловлювання в межах доступних для них тем і типів текстів. Зміст і процес навчання при цьому мають будуватися на основі комунікативно-діяльнісного підходу” [8, 28], який передбачає розвиток зв’язного мовлення молодших школярів як основоположний принцип початкового навчання.
Формування умінь і навичок зв’язного мовлення – одна з основних проблем сучасної методики навчання мови, оскільки „відсутність належної кореляції між теоретичними знаннями і практичними мовленнєвими вміннями позначається на кількісних і якісних характеристиках мовлення, породжує різного типу мовленнєві помилки й недоліки” [25, 14]. З метою запобігання їм, окрім опанування теорії мови, школярів необхідно вчити „орієнтуватися в конкретній мовленнєвій ситуації, відповідно до цього добирати зміст та мовні засоби для вираження думки, володіти правилами мовленнєвої поведінки в різних умовах спілкування” [28, 62].
Помітний внесок у дослідження семантичних і граматичних функцій та семантико-стилістичних властивостей частин мови зробили І.Ф. Буслаєв, В.В. Виноградов, О.Х. Востоков, М.І. Греч, М.В. Ломоносов, О.П. Павловський, О.М. Пєшковський, В.К. Тредіаковський, П.Ф. Фортунатов, Л.В. Щерба, О.К. Безпояско, І.Р. Вихованець, К.Г. Городенська, І.К. Кучеренко, І.І. Мєщанінов, В.М. Русанівський, О.П. ............